Минуло чимало років, пройшла ціла епоха, змінився світогляд людей, по-іншому сприймаються цінності моральні й матеріальні, але ті відчуття і ті враження, які були з нами 50 років тому, залишилися в пам’яті назавжди світлими спогадами про студентські роки, про нашу молодість.
Були молоді, сповнені сил і енергії, якої вистачало на все: і на навчання, і на роботу, і на дозвілля. Третій трудовий семестр був для нас можливістю виявити себе з іншого боку, показати, на що ми здатні і що ми можемо зробити для свого інституту, свого міста і своєї країни. Це дозволило запам’ятати студентські роки не тільки як напружений час навчання, а й як школу мужності, трудових здобутків, де гартувалася воля, започатковувалися і формувалися навички командної роботи, відповідальності за взяті на себе зобов’язання, своєї значущості та дотичності до великої справи розбудови країни.
Наш студентський будівельний загін “Десна — 70”, вірніше його структурний підрозділ, був задіяний на будівництві нового корпусу інституту за адресою – вул. Шевченка, 95. Ми – студенти 3-го курсу механічного факультету з груп ТМ – 671, 672, 673, ТС -671, МА – 671 та з інших ще в той час Чернігівського філіалу Київського політехнічного інституту навчалися в корпусах, один з яких і сьогодні знаходиться на мальовничому історичному місці чернігівського Валу — нині ця гарна і значуща в архітектурному та історичному плані будівля є Чернігівським історичним музеєм, та в навчальному корпусі за адресою вул. Гонча, 34, де сьогодні знаходиться теж відомий в Україні заклад вищої освіти — Академія Державної пенітенціарної служби. Серед бійців студентського будівельного загону, що працював на спорудженні нового корпусу інституту, згадую з гр. ТМ – 671 : Бориска В. С., Барабанова В. Г., Большакова А. П., з гр. ТМ – 672: Мелікова С. Н., Міненка М. С., Мазепу А. В., з гр. ТМ – 673: Скобу В.Н., Чернонога А. І., Тищенка В. А., Синельника М. І., з гр. ТС – 671: Шавро В. Ф. та багато інших, прізвищ яких пам’ять не зберегла, але відчуття того, що всі працювали самовіддано, з натхненням, залишилось назавжди.
Будуючи новий корпус інституту, ми, студенти 3-го курсу, розуміли, що не встигнемо закінчити своє навчання саме в цьому корпусі, але те, що ми його зводимо, що інститут розвивається, стає потужним навчальним закладом, надихало нас на працю, результатами якої ми пишались.
Поряд з професійними будівельниками ми, студенти, не вважали себе лише підсобними робітниками, багато хто умів робити цегляну кладку, правильно підготувати цементний розчин, контролювати його готовність і якість протягом тривалого часу, вміло і вчасно визначати обсяг доставки будівельних матеріалів, оснастки та багато чого іншого, що на перший погляд не є чимось важливим, але без чого не можна забезпечити безперебійної і ритмічної роботи. Як зведення самих стін, так і формування бетонної стяжки підлоги та її шліфування, вставляння та закріплення віконних рам було під силу бійцям будівельного загону, які за мінімумом консультацій швидко опановували секрети будівельної роботи. І слід також відзначити, що ця робота не стільки втомлювала, скільки приносила радість і задоволення. Ми бачили результати своєї праці, були задоволені тим, як просувається робота, а головне — ми будували новий корпус інституту, рідного інституту, в якому навчалися, і який дає нам путівку в життя. Слід зазначити, що робота студентських будівельних загонів дозволила виховати і сформувати серед його бійців справжніх організаторів виробництва, здатних налагодити продуктивну та ефективну роботу великих колективів. Студентські будівельні загони були школою для багатьох своїх бійців, які стали потім талановитими керівниками трудових колективів у різних галузях народного господарства.
На сьогодні наш університет має високий статус, пройшовши шлях від Чернігівського філіалу Київського політехнічного інституту до потужного закладу вищої освіти — Національного університету “Чернігівська політехніка”, яким ми, як його колишні випускники, дуже пишаємося.
На сьогодні Національний університет “Чернігівська політехніка” — це потужний заклад вищої освіти, який має багато наукових шкіл, визнаних не тільки в Україні а й за кордоном. За всю свою багату історію університет підготував велику кількість висококласних спеціалістів, фахівців різних спеціальностей, які зробили і роблять значний внесок у розбудову економіки України.
зі споминів студентів «Десна-70»
