Історія студентських будівельних загонів Чернігівського філіалу КПІ 1967 – 1990 рр.

Історію студентських будівельних загонів ми пишемо разом! Надсилайте свої спогади, фото та інші матеріали на адресу [email protected], або у Телеграм за номером +380504650421

Рух студентських будівельних загонів (СБЗ) – феноменальне суспільно-політичне явище, що упродовж 1960-1980-х років стало важливою частиною життя студентської молоді.

Початком руху студентських будівельних загонів  вважається 1959 рік, це коли 339 студентів-добровольців фізичного факультету МДУ ім. М. В. Ломоносова під час літніх канікул вирушили до Казахстану, на цілину. У радгоспах Північно-Казахстанської області вони побудували 16 об’єктів. У 1960 році у будівництві брало участь 520 студентів. З кожним роком кількість СБЗ збільшувалось. І вже тисячі, а згодом десятки і сотні тисяч студентів брали участь у третьому трудовому семестрі. Всього за роки існування руху студентських загонів з 1959 по 1991 рік в їх роботі взяло участь майже 14 мільйонів юнаків і дівчат. У 1962 році в Україні починається масовий рух створення СБЗ. Напрацьовуються головні засади нормативно-правового регулювання їхньої діяльності. У 1963 році до студентських загонів додали і загони студентського небудівельного формату. Єдиний для всіх СБЗ статут був створений і прийнятий у 1966 році. Сформували центральний штаб ВСБЗ. В Україні перші СБЗ були сформовані у 1962 році.

Студенти працювали в непростих умовах, ця праця була важкою, але незважаючи на це, вони зводили школи, ферми, будинки та інші об’єкти. Що ж змушувало молодь їхати на роботу, замість того щоб спокійно проводити літні канікули вдома чи, приміром, в туристичних мандрівках? Це не тільки патріотичний порив, як результат виховання в навчальних закладах. А це і романтика, бажання бути корисним суспільству, почуття колективізму, товариськості та згуртованості, взаємодопомоги та взаємопідтримки, командного духу. А також для студентів була можливість гарного заробітку. Заробітна плата залежала від результатів праці. Форма оплати праці студентів зі встановленими надбавками та преміями, в разі якісної роботи, коефіцієнтами трудової участі та пільгами (заробітна плата не оподатковувалась) давала змогу молоді заробити значні суми порівняно зі стипендією чи середньою заробітною платою кваліфікованих спеціалістів. Участь в СБЗ була чудовою нагодою  покращити не тільки своє матеріальне становище, а й родини.

Історія створення СБЗ в Чернігівському філіалі Київського політехнічного інституту (ЧФ КПІ) починається з 1967 року. Першим студентським будівельним загоном був «Десна-67». Згідно з рішенням від 05.04.1967 р. було:

1. Створено підготовчий штаб СБЗ, керівник Горох Василь Іванович (гр. МА-652);
2. Затверджено умови прийняття бійців до СБЗ;
3. Організовано перший будівельній загін «Десна-67» чисельністю 25 осіб у складі загального загону КПІ.

Керівний склад загону «Десна-67»:

Командир – Мельник Олександр (КАІ);

Комісар – Бондар Петро (гр. ТМ-652);

Майстер – Гребенник  Михайло Зотович, ст. викладач ЧФ КПІ.

Останні загони були сформовані в 1991 році. Всього за 24 роки було створено 155 загонів, у яких пройшли школу трудового і життєвого гарту близько 5 тисяч студентів філії.

За цей час бійцям СБЗ довелося працювати в Кустанаї, Тюмені, Криму, м. Пардубіце ЧССР, Ужгороді, Молдові, Гомельській обл., Калузькій обл., в усіх районах Чернігівській обл. і, звичайно, на будівництвах корпусів рідної філії та оздоровчого табору в селі Шестовиця.

Руками наших студентів будувались житлові будинки, школи, тваринницькі комплекси, санаторії, залізничні та шосейні дороги, газорозподільчі станції, заготовлялись тони сільгосппродукції, рятувалися виноградники від філоксери. Зусиллями наших студентів освоєно мільйони карбованців капіталовкладень. Щорічно перераховувалися зароблені бійцями СБЗ тисячі карбованців в фонд миру, фонд проведення чергового фестивалю молоді і студентів, в фонд будівництва міста Гагарін, в фонд Будинку піонерів в місті Ханой (1977р.). У травні 1982 р. всі загони взяли участь у будівництві Чернігівського млинокомбінату – будівництві союзного значення. У 1985 р. студенти брали активну участь в будівництві пологового будинку нашого міста, кінотеатру «Перемога». У 1988 р. загонами перераховано гроші за 3 дні роботи (близько 9 тис. крб.) на будівництво пам’ятника воїнам-інтернаціоналістам в місті Чернігові. У 1980-х роках серед СБЗ країни поширився рух працювати «За себе і того хлопця», до складу загонів включалися герої-комсомольці. Кожний будівельний загін брав шефство над ветеранами війни і сім’ями загиблих на війні, сільськими школами та дитячими садками. У 1970-х роках при СБЗ створювали піонерські табори, а в 1980-х включали до складу загонів «важких» підлітків. Кожен загін проводив заздалегідь заплановану культурно-масову роботу: лекції, концерти, виступи СТЕМ, дискотеки, спортивні змагання. Докладені зусилля не залишалися непоміченими – наші загони щорічно нагороджувалися почесними перехідними прапорами. У 1978 р. Перехідний прапор обласного штабу СБЗ було передано в ЧФ КПІ на постійне зберігання. Загони-переможці соцзмагання в філії нагороджувалися грамотами, преміями, туристичними поїздками. Бійці СБЗ нагороджувалися грамотами та подяками підприємств і колгоспів, грошовими преміями та значками «Ударник СБЗ», «За активну роботу в СБЗ», державними нагородами.

Кожний будівельний загін складався з командного складу та рядових бійців.

Командир – керівник будівельного загону. Командир загону організовує роботу СБЗ, несе персональну відповідальність перед відповідним штабом, за виробничу, громадську та фінансову діяльність студентського загону, за безпечні умови праці, за дисципліну.

Комісар – заступник командира, який несе відповідальність за організацію внутрішнього  життя  загону та громадську роботу бійців.

Майстер – заступник командира з виробничої діяльності будівельного загону.

Бригадир – керівник і організатор виробничої діяльності однієї із ланок студентського загону на конкретній ділянці роботи.

Квартир’єри – неофіційна назва першої бригади, завдання котрої приготувати умови для життя і функціонування студентського будівельного загону на новому місці і забезпечити відкриття студентського табору до приїзду на місце головного контингенту загону.

Боєць – учасник будівельного загону.

Куртка «бійцівка» – головний атрибут бійця будівельного загону – фірмова куртка. Історично склалось так, що в різних регіонах вона отримала різні назви: бійцівка, целинка, строївка. Для бійця ця формена куртка є парадною формою, на ній знаходяться всі важливі для нього атрибути, по яких можна розповісти всю історію цього бійця в русі.

Життя в будівельних загонах поділяється на декілька етапів.

1. Підготовчий період.

Це час підготовки до трудового семестру:

• проведення агітаційних кампаній з набору кандидатів у загін;
• участь у спортивних, творчих заходах;
• участь у соціально-значимих та добровільних заходах;
• отримання додаткової освіти за фахом.

2. Трудовий семестр.

Це головний етап в житті кожного бійця студентського загону. Робота з вибраного напрямку на різних об’єктах на всій території держави. Виконання виробничих завдань, виконання плану – це головний пріоритет. Але будзагін це не тільки трудові будні, але і активна творча діяльність. Саме під час трудового семестру загін згуртовується, і кожен боєць загону проявляє себе з усіх боків. Виявляються як сильні, так і слабкі сторони характеру, над якими треба працювати. СБЗ це «початкова» школа життя. Якщо пройдеш її на відмінно, то і далі у трудовому житті тебе  очікуватиме успіх.

Від злагодженої роботи командного складу залежав успіх СБЗ в літній період. До керівництва СБЗ долучались студенти, які вже були бійцями, з досвідом роботи до навчання у ВИШі, чи після служби в армії. Також командирами СБЗ були і співробітники ЧФ КПІ, такі як:

1. Тичина Володимир Михайлович – асистент кафедри графіки (8 разів очолював СБЗ «Слов’яни»). Загін був занесений до Всесоюзної Книги Пошани.

2. Лямін Сергій Борисович – асистент кафедри зварювального виробництва (2 рази очолював СБЗ).

3. Корж Володимир Васильович – ст. викладач кафедри фізичного виховання (2 рази очолював СБЗ).

4. Мамедов Маджебит Кашим-огли – зав. лабораторією (2 рази очолював СБЗ).

5. Койдан Віктор Семенович – кафедра МРВ (2 рази очолював СБЗ).

6. Павленко Петро Михайлович – НДЧ( 1 раз очолював СБЗ).

Командири обласного штабу СБЗ.

1. Федченко Василій Іванович1969-1973 р.р.
2. Ляховой Анатолій Васильйович 1974-1980 р.р.
3. Юрченко Микола Петрович 1980-1983 р.р. – випускник ЧФ КПІ
4. Крутій Микола1983-1985 р.р.
5. Железняк Олександр1985-1986 р.р.
6. Сакун Юрій 1986-1987 р.р.
7. Неборак Микола Миколайович 1987-1991 р.р. – випускник ЧФ КПІ

СПОГАДИ:

Заварзін Олекандр Констянтинович командир СБЗ «Десна-68-69», командир Всесоюзного загону 1987-1990 р.р. Випускник ЧФ КПІ 1971 р.

Навчався в гр. ТМ-662 Командир СБЗ «Десна-68» Командир СБЗ «Десна-69»

На першому курсі ЧФ КПІ, я часто працював у вузівській бібліотеці. Окрім спеціальних знань мене цікавили усі громадські справи студентів. Дуже хотілось бути схожим на старшокурсників. Вивчаючи новий напрямок студентського життя, насамперед, роботу студентських будівельних загонів, хотілось якнайшвидше створити цей напрямок і в нашому інституті. Без найменших сумнівів до кінця навчального року ми вже були готові створити в Чернігові перший СБЗ.

Читаючи газети, журнали, ми вже знали, як потрібно працювати по створенню загонів. На допомогу нам надали досвідченого студента з КПІ Мельника Олександра. Він до навчання відслужив в збройних силах, а також мав досвід роботи в СБЗ. Майстром в загін призначили Гребенника Михайла Зотовича, який працював викладачем в нашому інституті. Працювали в Казахстані, в Кустанайській області. Працювали на будівництві школи на 500 учнів. Виконували штукатурні роботи, стелили підлогу, встановлювали наметову покрівлю. Займались склінням вікон. На наступний рік ми вже самі створили три загони. А далі зростала кількість бажаючих поїхати попрацювати влітку. Структура СБЗ почала вдосконалюватись. Було розроблено законодавче поле.

Наступні два роки я був командиром СБЗ. Працювали в Прилуцькому районі. Побудували в Гнідинцях найбільший майданчик газорозподільчої станції. Наступного року під Леляками нам доручили добудувати ще один майданчик та будинок для доглядачів, а також під’їзні дороги. Наш загін мав назву «Десна-69». За підсумками роботи наш загін зайняв перше місце, випередивши всі загони по Україні. Нам вручили перехідний прапор, який залишили на вічне зберігання.

P.S. Перші три роки: 1967, 1968,1969, були самими найважчими. Необхідно було створювати цей рух з нуля. Перші загони стали свого роду школою для майбутніх командирів та комісарів.

СПОГАДИ:

Чернігівський обласний студентський будівельний загін

(Спогади командира— Ляхового Анатолія Васильовича)

З історії  створення студентських загонів та їх структури:

Перші будівельні загони в складі більше 300 студентів МДУ в 1959 році були відправлені для будівництва об’єктів сільського господарства в Казахстан, на цілину. За 20 років чисельність всесоюзного студентського будівельного загону значно зросла і становила майже 800 тис. чоловік.

Студенти Чернігівських вузів вперше долучились до роботи студентських будівельних загонів у 1967 році.

В той час усією організаційною роботою студентських будівельних загонів керували: Центральний штаб студентських будівельних загонів, Республіканський штаб, обласний штаб будівельних загонів, зональні та районні штаби, які створювались за необхідністю.

У перші роки діяльності студентських загонів на Чернігівщині їх підготовкою і направленням до місць дислокації займались керівники та молодіжні комітети учбових закладів під керівництвом відділу студентської та учнівської молоді обласної молодіжної організації.

З 1969 року, для роботи зі студентською молоддю, було створено штаб студентських будівельних загонів, як окремий підрозділ при обласній молодіжній організації у складі командира обласного студентського будівельного загону, комісара та головного інженера, відповідно. Для медичного забезпечення на час роботи студентів, обласний відділ охорони здоров’я командирував до штабу на 6 місяців медичного працівника з наданням транспорту.

Першими офіційними працівниками вказаного штабу було затверджено: командиром обласного будівельного загону Федченко Василя Івановича, комісаром – Кузьомко Леоніда Михайловича, головним інженером – Лепиліна Володимира.

Федченко В. І. очолював обласний студентський будівельний загін до 1974 року.

У 1975 році мене з посади головного інженера обласного студентського будівельного загону перевели на посаду командира і я виконував його обов’язки до 1980 року.

У 1975 році головним інженером було затверджено Юрченка Миколу Петровича, а з 1980 року по 1983 рік він очолював обласний студентський будівельний загін.

Його наступниками були: Крутій Микола (1983-1985рр), Железняк Олександр (1985-1986рр), Сакун Юрій (1986-1987рр).

З 1987 року до припинення роботи студентських будівельних загонів його командиром працював Неборак Микола Миколайович.

Комісари в штабі довго не затримувалися. Після 1-2 років праці в студентських будівельних загонах, їх запрошували на педагогічну діяльність, на керівну роботу та органи служби безпеки. Ходив такий жартівливий вираз, що штаб студентських будівельних загонів доречно називати «кузнею кадрів». 

Першого комісара Кузьомко Л. М. з січня по грудень 1972року замінила Лещенко Тамара Радіонівна, а за нею на цій посаді до 1976 року працював Саверський Віктор Васильович. У наступні чотири роки комісарами обласного студентського загону призначались: Бешун Віктор Петрович, Романюта Олександр Вікторович, Моторко Микола Іванович, Койдан Володимир та інші.

За медичне забезпечення відповідали: Дубина Людмила Андріївна до 1975 року, Бровіна Людмила Борисівна (1976-1978 рр), Передня Петро Петрович (1979-1980 рр).

Завдяки активному зростанню чисельності за 1975-1976 роки обласного загону від 300 до 600 студентів, у 1977 році республіканський штаб дозволив створення двох зональних штабів. Один з них дислокувався у м.Мена в складі: командира – Арищенка В. М, комісара Баранкова О., інженера Клановця И. В. та медпрацівника Мовчана М. М.; другий – у місті Ніжин в складі: – Нечаєва С. С., Мирного П., Боришпольця М. відповідно.

Важливо зазначити те, що фінансування обласного штабу проводилось будівельними організаціями в розмірі 1% від об’єму будівельних робіт, виконаних студентськими загонами. Щороку обсяг будівельно-монтажних робіт становив 2-3 млн. руб.

До відома: з 1967 року, згідно відповідного рішення уряду, студенти будівельних загонів звільнялись від сплати податку із зароблених коштів в період трудового семестру. 

Про себе: 12 трудових семестрів в моєму житті були пов’язані з діяльністю будівельних загонів (1969-80рр), з них 7 – на професійній основі.

Вперше, у 1969 році в складі будівелько загону Харківського інженерно-будівельного інституту в якості майстра, маючи диплом техніка-будівельника, в с. Тополя Дворічанського району на Харківщині ми побудували двоповерхову будівлю контори радгоспу та 7 садиб для його працівників.

Цікаво те, що здатними вести цегляну кладку в загоні нас виявилося двоє. Бігали від будинку до будинку, заводили кутову кладку і бігли далі. Бійці під шнур будували стіни. До кінця літа майже всі освоїли ремесло каменяра і знали як замішувати розчин. Звичайно, крім отриманих професійних навичок та надання радгоспу суттєвої допомоги, ми раділи заробленим за літо коштам, рівними сумі стипендії за рік.

Далі з 1970 по 1972 роки працював інженером з техніки безпеки в складі зонального штабу студентського загону (500 чол.), який працював на території Шевченківського, Куп’янського та Дворічанського районів Харківської області.

Паралельно з навчанням в інституті викладав техніку безпеки бійцям студентських будівельних загонів.

Після закінчення інституту у 1973 році, на період трудового семестру в Кустанайській області Казахстану я був зарахованим на посаду інженера з техніки безпеки Боровського районного студентського будівельного загону (600 чол).

Оскільки моя дружина навчалась по направленню від проектного інституту «Агропроект», по розподілу ми прибули на роботу в Чернігів.

В Республіканському штабі студентських будівельних загонів знали що я працюю в Чернігові і запросили мене на роботу в обласний штаб де була вакансія головного інженера. Так для мене настав третій трудовий семестр 1974 року вже на професійній основі.

Тепер про стан справ:

Травень 1974 року. В якості головного інженера обласного будівельного загону приступив до роботи. В цей період проходила договірна кампанія. Командири лінійних будзагонів самостійно на місцях дислокації укладали угоди з будівельними організаціями та колгоспами.

Трудовий семестр пройшов невдало. Через порушення дисципліни і техніки безпеки студент отримав важку травму, виробничі і суспільно-політичні показники діяльності обласного студентського загону були оцінені незадовільно. 

В січні 1975 року після підведення підсумків трудового семестру мені запропонували очолити обласний будівельний загін.

З досвіду. Для мене головними пріоритетами в роботі обласного, зонального, районного та лінійного загонів були: забезпечення студентів роботою, контролю за дисципліною, виконання вимог техніки безпеки та дотриманням санітарно-гігієничних норм в студентських загонах.

Виконання вказаних вимог було дуже складним завданням. При розкиданості загонів по області до 200 км., оперативно здійснювати такий об’єм роботи чотирьом працівникам без автотранспорту і без залучення представників відповідних організацій було дуже складно.

Спершу через республіканський штаб вдалося додати до штатного розпису обласного штабу водія, а обласне керівництво знайшло можливість виділення автомобіля.Це вже частково вирішувало транспортне питання.

Наступне. Посилаючись на «Постанову Ради Міністрів «Про заходи з покращення організації і підвищення ефективності літньої роботи студентів» (1967р.), було підготовлене відповідне розпорядження Чернігівської обласної ради, яке зобов’язувало керівників приймаючих студентів організацій надавати в розпорядження обласного штабу, по затвердженому графіку автотранспорт та залучати відповідальних працівників для контролю за роботою студентів.

Це дозволило створити три рейдових групи і кожні 2-3 дні відвідувати загони та вирішувати нагальні питання в їх діяльності.

Докорінно змінили процес формування і підготовки студентських загонів.

Після підведення підсумків трудового семестру, уже у жовтні-листопаді місяці штаб разом з керівниками учбових закладів визначався про кількість студентів, які можуть бути залучені до роботи наступним літом в загонах, з числа кращих студентів підбирались командири та комісари студентських загонів.

Для їх підготовки обласним штабом неодноразово проводились семінари з командирами і комісарами де розглядались питання організації побуту, харчування, санітарно-гігієнічних заходів, охорони праці студентів та інше. Також вирішувалось питання виготовлення форми та емблем для кожного загону.

Медичні працівники обласного штабу разом з керівництвом Чернігівського медичного училища відбирали кращих учнів і проводили з ними відповідні навчання для роботи медичними працівниками в загонах.

На базі будівельних профтехучилищ студенти опановували основні навики в роботі мулярів та штукатурів.

В лютому-березні обласний штаб разом з керівниками будівельних організацій попередньо визначались з кількістю студентів та переліком об’єктів, які можна буде запропонувати студентам.

В березні – квітні представники учбових закладів, командирів та обласного штабу виїжджали на місця для знайомства з об’єктами, місцями проживання, харчування та укладання угод, що значно покращило їх якість і підвищило відповідальність керівників за підготовкою до прийому студентських загонів.

Завдяки згаданому вище розпорядженню обласної ради, вдалося докорінно змінити відношення керівників організацій до студентських загонів. Що, в свою чергу, також значно вплинуло на підвищення ефективності їх роботи.

Покращанню показників роботи студентських загонів сприяло також створення менського і ніжинського зональних штабів загальною чисельністю 8 чоловік.

Обласний відділ охорони здоров’я забезпечив зональні штаби медичним транспортом, що дало змогу додатково до діючих 3-х, створити ще дві рейдові групи. Тепер по області діяло 5 рейдових груп, які контролювали і допомагали на місці вирішувати всі проблемні питання в роботі студентських загонів.

В рейдових групах на чолі працівників штабів були задіяні інспектори органів технічного нагляду і охорони праці обкому профспілки, учбових закладів, обласної і районних санстанцій, представники будівельних організацій «Облміжколгоспбуду», комбінату «Чернігівпромжитлобуд», трестів «Ніжинпромжитлобуд», «Чернігівсільбуд» та «Чернігівводбуд», обласного управління сільського господарства, де працювали студентські загони, загальною чисельністю біля 800 чол.

Така наполеглива колективна робота дала свої результати. За підсумками роботи 1977 року Чернігівський обласний студентський будівельний загін був визнаний переможцем соціалістичного змагання і нагороджений перехідним Червоним Прапором.

Цей прапор обласний студентський загін отримував і в наступні два роки.

Крім виробничої діяльності студентські загони брали активну участь у суспільному житті населених пунктів у місцях дислокації. Вони звітували про сотні проведених аматорських концертів для будівельників, місцевих мешканців, спортивних змагань з місцевою молоддю, шефську роботу з ветеранами війни і таке інше.

Проводились «дні ударної праці», кошти від яких перераховувались в різні фонди такі як: солідарності з молоддю Чилі, будівництва Палацу піонерів у Ханої, Всесвітнього фестивалю молоді та студентів у Гавані та багато інших.

Оскільки чернігівська область( Україна) межує з Білорусією і Росією, на межі трьох республік у с.Синьківка щорічно, 1 серпня, проводились інтернаціональні зустрічі студентських загонів по 100 студентів від кожної області. Вони тривали по 3 дні і проводились почергово в кожній із областей.

Таку зустріч Чернігівська область у себе проводила в 1977 році на тренувальній базі військомату м. Городня. Змагання професійної майстерності проводились на базі Городнянського райміжколгоспбуду, спортивні змагання та виступи художньої самодіяльності на тренувальній базі на місці розташування наметового  містечка. Харчування забезпечував колектив ресторану м. Городні. В зустрічі студентів брали участь представники керівництва обласних і республіканських молодіжних організацій.

В області стало традицією відмічати 1-го серпня День будівельних загонів.

Зональними штабами такі свята для студентів проводились на стадіонах м. Прилуки та м. Мена. Спостерігати за спортивними змаганнями та виступами художньої самодіяльності завжди приходило багато місцевих жителів.

У 1978 році святкування Дня студентських будівельних загонів Чернігівської області проходило 2 дні неподалік від межі трьох республік в селі Клюси Щорського району, в якому взяли участь 200 студентів.

Конкурс майстерності проходив на колгоспній літній кухні, що постраждала від пожежі. Колгосп надав усі потрібні матеріали, а три бригади: муляри, теслярі і покрівельники, з числа студентів, повністю відновили будівлю кухні. Колгосп отримав відновлену кухню, а студенти – задоволення і гордість за себе.

Свято тривало. На імпровізованих майданчиках проводились різні спортивні змагання, а надвечір відбувся концерт біля вогнища.

Трудовий семестр продовжувався. Ще місяць напруженої праці і студенти повернулись до навчальних закладів.

Підведення підсумків трудового семестру.

За підсумками роботи Чернігівський обласний будівельний загін три роки підряд отримував перехідний червоний стяг переможця соціалістичного змагання  серед загонів областей  відповідної категорії.

Стало традицією закінчувати трудовий семестр підведенням його підсумків на урочистому зібранні у будинку культури «Хіміків» в Чернігові.

За участю представників обласного керівництва, керівників учбових закладів, господарських організацій та будівельних загонів з усіх навчальних закладів області проходило вручення студентам подарунків і нагород та перехідного червоного стягу обласному студентському будівельному загону.

З цього часу брав старт  підготовки студентських загонів до наступного трудового семестру, до якого тепер приєднувались осінні сільськогосподарські роботи.

P. S. Щороку обласний штаб складав і здавав в республіканський штаб студентських будівельних загонів детальні звіти про роботу обласного студентського будівельного загону.

З повагою і на згадку

Командир Чернігівського обласного студентського будівельного загону А. В. Ляховой

СПОГАДИ:

Неборак Микола Миколайович. Командир обласного штабу студентських будівельних загонів 1989-1991 роки.

Я прийшов працювати в Обласний штаб студентських загонів (далі – ОШСЗ) 17 січня 1998 року головним інженером. 26 квітня 1989 року був затверджений командиром ОШСЗ.

     В березні 1989 року були підбиті підсумки соціалістичного змагання за 1988 рік Всесоюзним Штабом студентських загонів. Чернігівський штаб студентських загонів став переможцем і був нагороджений перехідним червоним прапором. Чернігівський ОШСЗ став кращим серед штабів країни по 3 групі штабів (кількість студентів-учасників студентських загонів від 2000 до 3000).

Останній склад Чернігівського ОШСЗ:

1. Неборак Миколай – командир
2. Коваль Анатолій – комісар
3. Демченко Віктор – гол. інженер
4. Гаврік Віра – гол. бухгалтер
5. Чаплинська Яна – діловод
6. Малай Миколай – водій.

Країна стрімко змінювалась. Усі господарськи організації переходили на госпрозрахунки, створювались перші кооперативи. Але саме важливіше, що студенти отримали можливість вибору – їхати, чи не їхати в будівельні загони. Система роботи Обласного штабу по формуванню в учбових закладах студентських загонів повинна була стати добровільною, замість старої примусово-добровільної. Більшість керівників господарських організацій відносились до студентських загонів, як до безкоштовної робочої сили(приблизно таких було 70%). На їх думку, студенти влітку повинні працювати практично безкоштовно. Але студенти хотіли заробляти за свою нелегку працю нормальні гроші, щоб потім протягом навчального року мати гроші на життя.

Критеріям гарного заробітку відповідали студентські будівельні загони. Як виходило добре заробляти? Відповідь проста. За рахунок збільшення робочого часу. Замість 8 годинного робочого дня, учасники СБЗ працювали по 12-16 годин в день без вихідних, без простоїв. Тому і заробітна плата учасників СБЗ була в 2-5 разів вище ніж у звичайних робітників.

Обласний штаб повинен був міняти і форми та методи своєї роботи. Ми поставили перед собою наступні завдання:

1. Забезпечити високі заробітки учасникам СБЗ.
2. Надати студентам роботу протягом усього року (тим студентам, які хочуть заробити).
3. Захистити студентів від небезпечних випадків через страхування.
4. Надати учасникам СЗ відпочинок після роботи в СБЗ.

1989 рік.

1989 рік став останнім роком старої системи формування і роботи студентських будівельних загонів. Головною проблемою 1989 року стала проблема зникнення з прилавків магазинів великої кількості різноманітних товарів, в тому числі мила та миючих засобів. Всі учасники студентських загонів були в шоці. Не було можливості помити руки, попрати одяг, помитися в душі. Як їхати в село працювати ? Навіть в Чернігові не можна було купити шампунь, мило чи порошок. Допомогу надав очільник області Палажченко Л. І. та Виконавчий комітет Обласної ради народних депутатів Чернігівської області. За нормою на два місяці роботи студентського загону кожний учасник загону до від’їзду отримав мило, порошок миючий, шампунь.

1990 рік.

В квітні 1990 року Верховна рада країни прийняла закон про оподаткування доходів громадян. Пільги з оподаткування учасників студентських загонів були ліквідовані (до цього закону учасники студентських загонів звільнялись від сплати податку на прибуток). Знову робота студентських загонів опинилася під загрозою. Ангелами-рятувальниками студентів стали працівники виконкому Обласної ради народних депутатів Чернігівської області:

1. Литвин Тамара Михайлівна – заступник голови облвиконкому.
2. Горда Петро Якович – начальник фінуправління облвиконкому.
3. Бондар Михайло Миколайович – начальник юрвідділу облвиконкому.

Завдяки їм виконавчий комітет Чернігівської обласної ради народних депутатів прийняв постанову про звільнення учасників студентських загонів від сплати податку на прибуток.

В травні 1990 року обласний штаб студентських будівельних загонів був перетворений в Фонд соціально-економічних проблем «МОЛОДЬ».

У 1990 році нам вдалося:

1. Зберегти кількість учасників студентських загонів в чисельності 2092 чол.
2. Всі учасники СЗ були застраховані від нещасних випадків.
3. 1986 чол. отримали можливість відпочити по туристичним путівкам, заплативши лише 10% їх вартості.
4. Були працевлаштовані 254 студенти на тимчасову роботу (період з жовтня по грудень 1990 року).

1991 рік.

Країна (СРСР) розвалювалась. Повна невизначеність. Грошова реформа. Вилучення грошових купюр номіналом 50 та 100 карбованців. Зникнення з полиць магазинів промислових та продовольчих товарів. Картки на продукти харчування, горілку, цигарки, шкарпетки… Укладати угоди на прийом студентських загонів керівники господарських організацій не хотіли.

Держава СРСР закінчила своє існування. Закінчили існувати і студентські будівельні загони.

Студентські будівельні загони ЧФ КПІ:

1967

СБЗ «Десна-67». Командир Мельник Олександр (КПІ).

Комісар Бондар Петро Петрович, гр. ТМ-652.

Майстер Гребенник Михайло Зотович, ст.викладач ЧФ КПІ.

Місце роботи – Казахстан, Кустанайська обл.

1968

СБЗ «Полісся-68. Командир Жерибор Микола, гр.ТС-651. Комісар Бондар Петро Петрович, гр. ТМ-652. Майстер Гребенник Михайло Зотович, ст.викладач ЧФ КПІ. Місце роботи – Казахстан, Кустанайська обл.

СБЗ «Десна-68». Командир Заварзін Олександр, гр. ТМ-662. Комісар Бучельніков Віктор, гр. ТМ-662. Майстер Радзинський Валерій, гр. ТМ-662. Місце роботи – Прилуцький р-н.

СБЗ «Політехнік-68». Командир Іваненко(Колотова) Лариса Іванівна, гр. ТС-662. Комісар Дієва Галина, гр. ТС-662. Місце роботи – Кримська обл.

1969

СБЗ «Десна-69». Командир Заварзін Олександр, гр. ТМ-662. Комісар Бучельніков Віктор, гр.ТМ-662. Майстер Радзинський Валерій, гр. ТМ-662. Місце роботи – м. Прилуки. За підсумками роботи зайняв перше місце в області.

СБЗ «Деснянка-69». Командир Вовк Людмила, гр. ТС-671. Комісар Коливерда Ганна, гр. ТС-671. Місце роботи – Кримська обл.

СБЗ «Ентузіаст-69». Командир Шавро Володимир, гр.ТС-671. Місце роботи – Чернігів, будівництво навчального корпусу ЧФ КПІ, вул. Шевченко, 95.

СПОГАДИ:

Володимир Барабанов грТМ 671, боєць СБЗ «Ентузіаст-69»:

Минуло чимало років, пройшла ціла епоха, змінився світогляд людей, по-іншому сприймаються цінності моральні й матеріальні, але ті відчуття і ті враження, які були з нами 50 років тому, залишилися в пам’яті назавжди світлими спогадами про студентські роки, про нашу молодість.

Були молоді, сповнені сил і енергії, якої вистачало на все: і на навчання, і на роботу, і на дозвілля. Третій трудовий семестр був для нас можливістю виявити себе з іншого боку, показати, на що ми здатні і що ми можемо зробити для свого інституту, свого міста і своєї країни. Це дозволило запам’ятати студентські роки не тільки як напружений час навчання, а й як школу мужності, трудових здобутків, де гартувалася воля, започатковувалися і формувалися навички командної роботи, відповідальності за взяті на себе зобов’язання, своєї значущості та дотичності до великої справи розбудови країни.

Наш студентський будівельний загін “Десна-70”, вірніше його структурний підрозділ, був задіяний на будівництві нового корпусу інституту за адресою – вул. Шевченка, 95. Ми – студенти 3-го курсу механічного факультету з груп ТМ — 671, 672, 673, ТС -671, МА — 671 та з інших ще в той час Чернігівського філіалу Київського політехнічного інституту навчалися в корпусах, один з яких і сьогодні знаходиться на мальовничому історичному місці чернігівського Валу – нині ця гарна і значуща в архітектурному та історичному плані будівля є Чернігівським історичним музеєм, та в навчальному корпусі за адресою вул. Гонча, 34, де сьогодні знаходиться теж відомий в Україні заклад вищої освіти – Академія Державної пенітенціарної служби. Серед бійців студентського будівельного загону, що працював на спорудженні нового корпусу інституту, згадую з гр. ТМ — 671 : Бориска В. С., Барабанова В. Г., Большакова А. П., з гр. ТМ — 672:  Мелікова С. Н., Міненка М. С., Мазепу А. В., з гр. ТМ — 673: Скобу В.Н., Чернонога А. І., Тищенка В. А., Синельника М. І., з гр. ТС — 671: Шавро В. Ф. та багато інших, прізвищ яких пам’ять не зберегла, але відчуття того, що всі працювали самовіддано,  з натхненням, залишилось назавжди.

Будуючи новий корпус інституту, ми, студенти 3-го курсу, розуміли, що не встигнемо закінчити своє навчання саме в цьому корпусі, але те, що ми його зводимо, що інститут розвивається, стає потужним навчальним закладом, надихало нас на працю, результатами якої ми пишались.

Поряд з професійними будівельниками  ми, студенти, не вважали себе лише підсобними робітниками, багато хто умів робити цегляну кладку, правильно підготувати цементний розчин, контролювати його готовність і якість протягом тривалого часу, вміло і вчасно визначати обсяг доставки будівельних матеріалів, оснастки та багато чого іншого, що, на перший погляд, не є чимось важливим, але без чого не можна забезпечити безперебійної і ритмічної роботи. Як зведення самих стін, так і формування бетонної стяжки підлоги та її шліфування, вставляння та закріплення віконних рам було під силу бійцям будівельного загону, які за мінімумом консультацій швидко опановували секрети будівельної роботи. І слід також відзначити, що ця робота не стільки втомлювала, скільки приносила радість і задоволення. Ми бачили результати своєї праці, були задоволені тим, як просувається робота, а головне – ми будували новий корпус інституту, рідного інституту, в якому навчалися, і який дає нам путівку в життя. Слід зазначити, що робота студентських будівельних загонів дозволила виховати і сформувати серед його бійців справжніх організаторів виробництва, здатних налагодити продуктивну та ефективну роботу великих колективів. Студентські будівельні загони були школою для багатьох своїх бійців, які стали потім талановитими керівниками трудових колективів у різних галузях народного господарства.

На сьогодні наш університет має високий статус, пройшовши шлях від Чернігівського філіалу Київського політехнічного інституту до потужного закладу вищої освіти – Національного університету “Чернігівська політехніка”, яким ми, як його колишні випускники, дуже пишаємося.

На сьогодні Національний університет “Чернігівська політехніка” – це потужний заклад вищої освіти, який має багато наукових шкіл, визнаних не тільки в Україні а й за кордоном. За всю свою багату історію університет підготував велику кількість висококласних спеціалістів, фахівців різних спеціальностей, які зробили і роблять значний внесок у розбудову економіки України.

1970

Об’єднаний СБЗ ЧФ КПІ та НПІ «Десна-70». Командир Романенко Віктор Феодосійович, гр. МА-672. Комісар Приходько Миколай, НПІ. Майстер Юрченко Миколай, гр. ТМ-693. Місце роботи – Тюменска обл., Ісетський р-н., с. Шорохово. Чисельність – 100 чол.

СБЗ «Крим-70». Командир Вовк Людмила, гр. ТС-671. Комісар Тихонова Ніна, гр. ТС-671. Місце роботи – Колгосп «Рассвет» Кримська обл.

СБЗ «Десна-70» (обласний). Командир Дока Михайло, гр. ТМ-681. Комісар Барбуха Олександр, гр. ТМ-681. Місце роботи – Семенівський р-н., с. Жадово. За підсумками роботи зайняв перше місце серед СБЗ області і отримав перехідний прапор.

1971

СБЗ «Десна-71». Командир Марюшин Віктор, гр. ТМ-662. Комісар Ушаков Володимир, гр. ТМ-693. Майстер Юрченко Микола, гр. ТМ-693. Місце роботи – Казахстан, Кустанайська обл. м. Урицьк.

СБЗ «Десна-71». Командир Шишков Володимир, гр. ТМ-693. Комісар Федорчук Георгій, гр. ТМ-693. Майстер Гордіенко Миколай,гр. ТМ-681. Місце роботи – Корюківський р-н. с. Наумовка.

СБЗ «Крим-71». Командир Ленько Тамара, гр. ЗВ-691. Комісар Орлова Тетяна, гр. ТС-671. Місце роботи – Кримська обл.

СБЗ «Полісся-71». Командир Скуланов Олександр, гр. ТМ-693. Комісар Чуприна Володимир, гр. ТМ-693. Місце роботи – с. Количівка, Чернігівський р-н.

1972

СБЗ «Політехнік -72». Командир Землянский Григорий, ТМ-691. Комісар Федорчук Георгій, гр. ТМ-693. Майстер Могилевець Анатолій. Місце роботи – Корюківський р-н. с. Наумовка

СБЗ «Крим-72». Командир Корицька Наталия, гр. ТЛФ-701. Комісар …. Місце роботи – Кримська обл.

СБЗ «Політехнік-72». Командир Романенко Віктор Феодосійович, гр. МА-672. Комісар Недух Юрій, гр. ЗВ-702. Майстер Юрченко Миколай, гр. ТМ-693. Місце роботи – Кустанайська обл.

СБЗ «Політехнік-72». Командир Федорчук Георгій, гр. ТМ-693. Комісар Землянський Григорій, гр. ТМ-691. Майстер Могілєвець Анатолій. Місце роботи – Прилуцький р-н.

СБЗ «Політехнік-72. Командир Шишков Володимир Петрович, гр. ТМ-693. Комісар Моісєєв Віталій Миколайович, гр. ТМ-692. Майстер Фисун Валерій Дмитрович, гр. ТМ-693.Місце роботи – м. Мена.

СПОГАДИ:

Романенко Віктор Феодосійович гр. МА-672. Командир СБЗ «Десна-70»,

СБЗ «Політехнік-72». Зам.командира СБЗ «Десна-69».

Олександр Заварзін (ліворуч), Віктор Романенко (праворуч)

Третій трудовий семестр, для студентів Чернігівського філіалу КПІ почався з 1967 року. Тоді перший СБЗ «Десна-67» вирушив у подорож до селища Орджонікідзе, Кустанайської області на будівництво місцевої школи. Мій перший загін, де я був заступником командира з господарської частини, «Десна-69» складався з 96 бійців і був направлений на будівництво Леляківської газорозподільчої станції в Прилуцький район. Роботи виконувались по будівництву двоквартирного житлового будинку, понижуючої підстанції та бомбосховища. Командиром загону був Олександр Заварзін, комісаром Віктор Бучельніков, майстром Валерій Радзінський. Всі вони були з групи ТМ-662. Брав участь в роботі загону і старший викладач кафедри ТМ Гребінник Михайло Зотович. Я, як заступник командира з господарської частини, виконував роботу з забезпечення будівельними матеріалами, забезпечення харчуванням, банею, cанітарним забезпеченням табору і т.д. На хазяйстві була на відгодовуванні свинка. На фото – участь нашого загону в марш-параді в Прилуках на день будівельника. За підсумками роботи за 1969 рік республіканське керівництво нагородило СБЗ «Десна-69» Почесним  прапором, як найкращий загін літа 1969 року.

У 1970 році я брав участь у роботі великого будівельного загону (100 чол.) в Тюменській області на будівництві свинокомплексу в селі Шорохово, Ісетського району. Загін був сформований на базі Чернігівського філіалу КПІ та Ніжинського педагогічного інституту. Командир – Романенко Віктор Феодосійович (гр. МА-672). Комісар – Приходько Миколай (НПІ). Майстри – Юрченко Миколай (гр. ТМ-693) та Гордієнко Миколай (гр. ТМ-681). Працювали по 12 годин. За весь сезон – два вихідні дні. За час роботи загону було збудовано триповерховий кормоцех для свинокомплексу на 20 тисяч голів, автоматичну подачу корму для худоби та водопій. Були проведені змагання з місцевою молоддю з футболу, волейболу, виступи художньої самодіяльності для місцевих жителів. Брали участь у фестивалі будівельних загонів. Для життєдіяльності загону відправляли квартир’єрів, які готували будівельну площадку для роботи загону. Створювали санітарні умови. Усі бійці жили у вагончиках. Якість робіт і час їх виконання були відмічені грамотами Тюменського облвиконкому.

У 1972 році були сформовані чотири загони: Кустанайський, обласний, Кримський та загін для будівництва нового корпусу нашого вузу. Кустанайський загін: командир Романенко Віктор Феодосійович (гр. МА-672), Комісар Недух Юрій (гр. ЗВ-702), майстер Юрченко Миколай (гр. ТМ-693). Роботи виконували з закінчення будівництва елеватора. А починали будівництво в 1971 році бійці СБЗ «Десна-71», де командиром був Марюшин Віктор (гр. ТМ-662). В нашому загоні працювало 8 студентів Гомельської політехніки. Сусідами з нами були дівчата з Харківського університету. Потім вони приїжджали до нас у Чернігів, а ми до них у Харків з дружніми візитами. За роки навчання в ЧФ КПІ я був три рази в будівельних загонах і ,вважаю, що це була велика життєва школа для майбутніх керівників виробництва, якими ми стали після закінчення ВИШу. Багато розуму нам вкладав директор ЧФ КПІ Калита Євген Григорович. Хотілося, щоб нинішні студенти університету знайшли доріжку до третього трудового семестру.

1973

СБЗ «Політехнік-73». Командир Жарков Володимир, гр. ТМ-711. Комісар Яковенко Олег гр. ТМ-723. Майстер … . Місце роботи – Прилуцький р-н. с. Івківці.

СБЗ «Політехнік-73». Командир Лічман Володимир, гр. ЗВ-702. Комісар Федорчук Георгій, гр. ТМ-693. Майстер … Місце роботи – Корюківський р-н.

СБЗ «Політехнік-73». Командир Недух Юрій, гр. ЗВ-702. Комісар … Майстер Сватков Леонід, гр. ТМ-703. Місце роботи – Прилуцький р-н. с. Яблунівка.

СБЗ «Крим-73». Командир Корицька Наталия, гр. ТЛФ-701. Комісар… Місце роботи – Кримська обл.

1974

СБЗ «Політехнік-74». Командир Русаков Віктор, гр. ЗВ-712. Комісар Неданчук Віктор Семенович, гр. ВМА-681. Майстер Недух Юрій, гр. ЗВ-702. Місце роботи – Тюменська обл.

СБЗ «Ладінка-74». Командир Олійник Володимир, гр. ЗВ-721. Комісар Фритбург Борис ,гр. ТМ-723. Майстер … Місце роботи – с. Ладинка, Чернігівського р-ну.

СБЗ «Сіверяни-74. Командир Портной Михайло, гр. ТЛ-712. Комісар Малюшев Віктор, гр. ТЛ-712. Місце роботи – Корюківський р-н., с. Наумівка.

СБЗ «ТЕЦ-74». Командир Воронов Юрій, гр. ЗВ-721. Комісар Щур Микола Петрович, гр. ЗВ-722. Майстер…. Місце роботи – м. Чернігів.

СБЗ «Чехословаччина-74». Командир Скрипченко Михайло, гр. ТМ-711. Комісар Царенко Тетяна, гр. ТМ-693. Майстер…Місце роботи – Чехословаччина.

1975

СБЗ «Десна-75». Командир Чухно Олег, гр. ТМ-723. Комісар Неданчук Віиктор, гр. ВМА-681. Майстер Сватков Леонід, гр. ТМ-703. Місце роботи – Тюменська обл.

СБЗ «Сіверяни-75». Командир Шишковський Станіслав, гр. ТМ-734. Комісар Шевченко Володимир, гр. МА-731. Майстер … Місце роботи- Корюківський р-н., с. Наумівка.

СБЗ «Юність-75». Командир Газука Олександр,гр. ТМ-733. Комісар Корнієць Володимир, гр.ЗВ-731. Майстер… Місце роботи- Козелецький р-н.

СБЗ «Романтик-75». Командир Моторко Миколай, гр. ТМ-733. Комісар… Майстер… Місце роботи…

1976

СБЗ «Іскатель-76». Командир Бороденйко Олександр Іванович, гр. ЗВ-741 Комісар Марченко Олександр Васильович, гр. ТМ-733 Майстер Єрмоленко Сергій Георгійович, гр. ТМ-741. Місце роботи —  Прилукський МКС( 29 чол.).

СБЗ «Десна-76. Командир Моторко Микола Іванович, гр. ТМ-733 Комісар Юкало Михайло Григорович, гр. ЗВ-732. Майстер Семіроз Виктор. Місце роботи – Тюмень( 44 чол.).

СБЗ «Романтик-76». Командир Калюжний Костянтин Олексійович, гр. ЗВ-741. Комісар Жуков Юрій Володимирович, гр. ТМ-755. Майстер Дмитренко Михайло, гр. ЗВ-752. Місце роботи – м. Ніжин БМУ( 26 чол.).

СБЗ «Сіверяне-76». Командир Мазура Михайло Петрович, гр. ТМ-742. Комісар Клановець Іван Васисьович, гр. ТМ-741. Майстер Баришпіль О. І., гр. ТМ-741. Місце роботи – Коропський р-н. с. Краснопілля.( 27 чол.).

СБЗ «Ромашка-76» .Командир Савченко Н.В., гр. ТЛ-741. Комісар Мозирко Н. В., гр. ТЛ-741. (28 чол ).

1977

СБЗ «Десна-77». Командир Мазура Михайло Петрович, гр. ТМ-742. Комісар Клановець Іван, гр.ТМ-741. Майстер Семіроз Віктор, гр. ТМ-733. Місце роботи – Тюменська обл.

СБЗ «Полісся-77». Командир Моторко Микола, гр. ТМ-733. Комісар Юкало Михайло, гр. ЗВ-732. Майстер Неданчук Віктор, гр. ВМА-681. Місце роботи – Чернігівський р-н.

СБЗ «Політехнік-77». Командир Койдан Віктор Семенович, лаборант кафедри МРВ. Комісар Іващенко Анатолій, гр. ЗВ-752. Маійстер … Місце роботи – Коропський р-н.

СБЗ «Прометей-77». Командир Бабич Петро Миколайович, гр. ТМ-745. Комісар Капинос Сергій гр. … Місце роботи – м. Чернігів КСК.

СБЗ «Ромашка-77». Командир ….. Комісар Ревко Любов, гр. ТЛ-751. Місце роботи – Менський р-н.

СБЗ «Сіверяни-77». Командир Тимошенко Леонід, гр. ТМ-734. Комісар Чекмень Володимир, гр. ТМ-734. Майстер …. Місце роботи – Коропський р-н.

СБЗ «Слов’яни-77». Командир Багарад Володимир, гр. ТМ-744. Комісар Мажуга Василь, гр. ТМ-744. Майстер… Місце робот – Семенівський р-н.

1978

СБЗ «Десна-78». Командир Кулиш Юрій, гр. ЗВ-752. Комісар Рубаненко Володимир Іванович, гр. ЗВ-752. Майстер… Місце робот –Тюменська обл.

СБЗ «Плам’я-78». Командир Корчагін Віктор, гр. ТМ-764. Комісар Боюн Юрій, гр. ТМ-761. Місце роботи – м. Чернігів КСК.

СБЗ «Полясся-78». Командир Максиміхін Віктор, гр. ЗВ-751. Комісар Киданчук Олександр гр. … Місце роботи – Чернігівський р-н.

СБЗ «Політехнік-78». Командир Койдан Віктор Семенович, лаборант кафедри МРВ. Комісар Король Олександр, гр. ЗВ-761. Майстер… Місце роботи – Коропський р-н.

СБЗ «Прометей-78». Командир Моторко Миколай, гр. ТМ-733. Комісар Неданчук Віктор, гр. ВМА-681. Майстер Семіроз Віктор, гр. ТМ-733. Місце роботи – Тюменська обл.

СБЗ «Ромашка-78». Командир Андросенко Олександр, гр. ТЛ-751. Комісар Клименок Таісія, гр. ТЛ-761. Місце роботи – Щорський р-н.

СБЗ «Сиверяни-78». Командир Іванець Микола, гр. ТЛ-762. Комісар Шевченко Олександр, гр. ТМ-762. Комісар … Місце роботи – Коропський р-н.

СБЗ «Хімик-78». Командир Терещенко Віктор, гр. МА-761. Комісар Міненко В., гр МА-761. Місце роботи – м. Чернігів «Хімволокно».

1979

СБЗ «Сіверяне-79». Командир Орешко Юрій Іванович, гр. ТМ-766. Комісар Бісікало Олександр Олексійович, гр. ТМ-775. Майстер Шпигарь Сергій, гр. ТМ-764. Місце роботи – Коропський р-н., с. Криски.(26 чол.).

СБЗ «Десна-79». Командир Рубаненко Володимир, гр. ЗВ-752. Комісар Губко Володимир, гр. ТМ-766. Майстер …. Місце роботи – Тюменська обл.(37чол.).

СБЗ «Искатель-79». Командир Безнощенко Валентин, гр. ТМ-756. Комісар Киданчук Олександр, гр…. Майстер …(27 чол). Місце роботи – Щорський р-н., с. Горськ.

СБЗ «Полум’я-79». Командир Стеценко Володимир Олексійович. Комісар Зварикін Юрій, гр. ЗВ-771. Майстер …. (23 чол.) Місце роботи – м. Прилуки.

СБЗ «Слов’яни-79». Командир Шевченко Михайло ,гр. ТМ-755. Комісар Федоренко Анатолій Володимирович, гр.ТМ-756. Майстер… .( 29 чол). Місце роботи – Ріпкинський р-н. с. Павлівка.

СБЗ «Політехнік-79». Командир Король Олександр Михайлович, гр. ЗВ-761. Комісар Кошенов Юрій Васильович, гр. ЗВ-761.(28 чол.) Місце роботи- Сосницький р-н. с. Ольшане.

СБЗ «Ромашка-79». Командир Крижанівська Наталія Андрвївна, гр. ТЛ-761. Комісар Яременко Тетяна Петрівна, гр. ТЛ-772.(16 чол.) Місце роботи – Щорський р-н. с. Сновське.

1980

СБЗ «Прометей-80». Командир Хромелюк Борис Тимофійович, гр. ТМ-771 Комісар Кадала Анатолій Павлович,гр. ТМ-773. Місце роботи – Тюменська обл., м. Сургут.( 32 чол.).

СБЗ «Десна-80». Командир Орешко Юрій Іванович, гр. ТМ-766. Комісар Бісікало Олександр Олексеевич, гр. ТМ-775. Майстер Шпигарь Сергій, гр. ТМ-764. Місце роботи – Тюменська обл. Сургутський р-н, с. БілийЯр.(33 чол.).

СБЗ «Сіверяне-80». Командир Рудик Микола Іванович, гр. ТМ-786. Комісар Максименко Сергій Михайлович, гр. ТМ-786. Майстер Харченко Микола Васильович гр. … Місце роботи – Коропський р-н.,с. Свердловка (24 чол.).

СБЗ «Полум’я-80». Командир Хоменко Володимир Михайлович, гр. ТМ-783. Комісар Зварикін Юрій В’ячеславович, гр. ЗВ-771. Місце роботи- м. Прилуки (26 чол.).

СБЗ «Романтик-80. Командир Бульба Микола Дмитрович ,гр. МА-791. Комісар Ярошенко Сергій Миколайович,гр. ТМ-796. Місце роботи – Сосницький р-н., с. Велике Устя.(25 чол.).

СБЗ «Політехнік-80». Командир Сапон Володимир Андрійович ,гр. ТМ-776 Комісар Дановський Олександр Іванович,гр. ТМ-775. Місце роботи – м. Носовка.( 26 чол.).

СБЗ «Слов’яни-80.» Командир Шевченко Олександр Олександрович, гр. ТМ-762. Комісар Конодиба Сергій Євгенійович, гр. ТМ-775. Місце роботи – Щорський р-н, с. Петровка.(24 чол.).

1981

СБЗ «Десна-81». Командир Михайлюк Генадій Михайлович, гр. ТМ-775.Комісар Черненко Петро Олексійович,гр. ТМ-772. Майстер Сапон Володимир, гр. ТМ-776. Місце роботи – Тюменськая обл., Кондинський р-н. с. Урай (35 чол.).

СБЗ «Сіверяни-81». Командир Лямін Сергій Борисович, каф. ЗВ. Комісар Гужва Леонід Миколайович, гр. ТМ-806. Майстер Савенок Леонід, гр. ТМ-771. Місце роботи – Тюменськая обл., Кондинський р-н., с. Міжречча.(30 чол).

СБЗ «Політехнік-81». Командир Семченко Володимир Іванович, гр. ТМ-774 Комісар Пригара Віктор Василійович ,гр. ЗВ-791. Майстер Сапон Миколай, гр. ТМ-774. Місце роботи – Носівський р-н., с. Коломийцівк.(27 чол.).

СБЗ «Полісся-81». Командир Конодиба Сергій Євгенійович, гр.ТМ-775. Комісар Решетін Віктор Миколайович, гр. ТМ-785. Майстер Кадала Анатол, гр. ТМ-773. Місце роботи – Ічнянський р-н., с. Гужівка.(29 чол.).

СБЗ «Прометей-81. Командир Хромелюк Борис Тимофійович, гр. ТМ-775. Комісар Дановський Олександр Іванович, гр. ТМ-775. Майстер Бісікало Олександр Олексійович, гр. ТМ-775. Місце роботи – Бахмачський р-н., с.Гайворон.(28 чол.).

СБЗ «Слов’яни-81». Командир Тичина Володимир Михайлович, асистент каф. графіки. Комісар Єрьомін Олександр Вікторович, гр. ТМ-793. Майстер Близнюк Петро Степанович, гр. ТМ-786. Місце роботи – Сосницький р-н, с. Авдіївка.(28 чол).

СБЗ «Горизонт-81». Командир Ященко Ірина Миколаївна, гр. ТЛ-791 Комісар Рой Тамара Анатоліївна, гр. ТЛ-791. Місце роботи – Чернігівська обл., с. Дочинск.( 28 чол.).

СБЗ «Ромашка-81». Командир Карпова Наталія Іванівна, гр. ТЛ-802 Комісар Беспечна Тамара Івановна ,гр. ТЛ-802. Місце роботи – Менський р-н, с.Стольне.(19 чол.).

1982

СБЗ «Полісся-82». Командир Грецький Володимир Миколайович ,гр. ЗВ-791. Комісар Сімонов Сергій Леонідович, гр. ТМ-796. Майстер Бажанов Андрій Володимирович, гр. ЗВ-792. Місце роботи – Ічнянський р-н., с. Гужівка. (25 чол.)

СБЗ «Сіверяни-82». Командир Лямін Сергій Борисович, каф. ЗВ. Комісар Черединов Ігор Борисович, гр. ТМ-794. Майстер Сілка Олександр Якович, гр. ТМ-781. Місце роботи – Корюковський р-н., с. Наумівка.( 20 чол.).

СБЗ «Прометей-82». Командир Неборак Миколай Миколайович, гр. ТМ-791. Комісар Єкимов Игор Леонідович, співробітник ЧФ КПІ. Місце роботи – Бахмачський р-н., с. Терещиха.( 25 чол.).

СБЗ «Політехнік-82». Командир Мирошниченко Сергій Васильович, гр. ТМ-792. Комісар Микитченко Генадій Володимирович, гр. ТМ-792. Місце роботи – Новгород- Сіверський р-н., с. Бучки.( 24 чол.).

СБЗ «Полум’я-82». Командир Молочко Віктор Михайлович, гр. ТМ-796. Комісар Яришкін Володимир Петрович, гр. ТМ-793. Місце роботи- Семенівський р-н. (24 чол.).

СБЗ «Десна-82». Командир Фесенко Вадим Іванович, гр. ТМ-796. Комісар Лугін Олег Іванович,гр. ТМ-782. Майстер Пономарьов Анатолій Олександрович, гр. ТМ-795. Місце роботи – Коропський р-н., с. Пролетарське. (23 чол.).

СБЗ «Ромашка-82». Командир Довбня Тетяна Анатоліївна, гр. ТЛ-802. Комісар Лепеха Ірина Володимирівна ,гр. ТЛ-801. Місце роботи – Менський р-н., с.Киселівка.( 38 чол.).

СБЗ «Горизонт-82. Командир Хоменко Володимир Федорович, гр. ТМ-783. Комісар Тимошенко Юрій Ігорович, гр. ТМ-785. Майстер М’ягкий Микола Іванович, гр. ТМ-791. Місце роботи- Носовський р-н., с. Коломийцівка,( 25 чол.).

СБЗ «Слов’яни-82». Командир Тичина Володимир Михайлович, каф. графіки. Комісар Ерьоменко Андрій Миколайович, гр. МА-791. Майстер Близнюк Петро Степанович, гр. ТМ-786. Місце роботи– Сосницький р-н., с. Авдіївка.( 24 чол.).

СПОГАДИ:

Командир СБЗ «Слов’яни-81-86» Тичина Володимир Михайлович:

Унікальним явищем 1980-х років для ЧФ КПІ був студентський будівельний загін «Слов’яни» який я, викладач кафедри графіки, очолював з 1981 по 1986 роки. До цього я мав досвід керівника середньої ланки на деяких підприємствах Чернігова. Відслужив два роки офіцером на Північному флоті в лютих умовах Заполяр’я. Поважаючи любого за віком, статтю, вмінням виконувати роботи, чи невмінням, але бажаючого це робити, я формував свій (чому свій… бо згодом ми стали однією великою «родиною») загін однодумців здатних перемагати на усіх «фронтах». Наш загін був занесений до Всесоюзної Книги Пошани , нагороджений  республіканською грамотою. Ми неодноразово були переможцями за підсумками роботи СБЗ в третьому трудовому семестрі. Кожного року ми брали участь в зльотах СБЗ північної зони в м. Мена.  Загонів з Політеху практично не було. І нам потрібно було боротися з педінститутами та іншими навчальними закладами в змаганнях з футболу, волейболу, перетягуванні канату, художній самодіяльності і т.д. Чотири рази ми вигравали кубок з футболу, перетягнули канат у фізкультурників, переспівали всіх на сцені. А в деякі роки під нашу дискотеку закривали всі конкурси. І знову по домівках і за роботу. Протягом усього літа тільки два вихідних дня. Робота з 8-00 і до заходу сонця. Заробітки були відповідні. З Тюмені привозили менші гроші, ніж заробляли мої бійці. Розподіл тільки по відпрацьованим годинам та коефіцієнту трудової участі. Все вирішувалось на зборах голосуванням. За шість років на нашу долю випало ще дві непрості роботи. У 1984 році на всі підприємства, установи і організації прийшла рознарядка по будівництву житлових будинків на селі. На наш ВИШ – це два будинки в селі Олексинці під Срібним. Директор ЧФ КПІ Руденко запросив мене до себе і запропонував зібрати бригаду з викладачів і співробітників для будівництва. Але я надав іншу пропозицію, що краще і швидше моїх «Слов’ян» ніхто не впорається з цим завданням. На цьому і вирішили. 13 моїх бійців протягом тижня (а вчились вони в різних групах і на різних курсах) здали всі курсові, заліки та іспити. І з 10 травня 1984 року по 30 червня того ж року ми побудували ці будинки. Завдання було виконано. А через три дні «Слов’яни» рушили на свій об’єкт, як повноцінний СБЗ. Відпрацювали, як завжди, на відмінно. А восени нас чекало інше завдання. Будівництво бази відпочинку в с. Шестовиця. Там ще нічого не було. Тільки ліс, галявини і репер. Та нульова точка до якої іде прив’язка проекту. Прийшло на вокзал в вагонах два фінських будинки. Ми їх перевезли в ліс і на свій розсуд почали будувати літні будинки на палях шалашного типу на два входи. Побудували чотири, чи п’ять шт. Залишки матеріалу склали в будинки. Закрили і з першим снігом поїхали на навчання, ну а я на роботу. Головним в загоні було те, що ми були як одна родина. Деякі з нас стали кумами. Деякі потім разом працювали. Спільним захопленням для багатьох із нас був футбол, в який ми бігали кожну неділю на 17 кварталі. А головне —  це мої бійці. Вадим Кириченко (гр. ТМ-814) 5 разів + 2(Шестовиця, Олексинці) був у «Слов’янах» із них два рази комісаром. Віктор Прусс (гр. ЗВ-802) – 5 разів+2 із них два рази був майстром. Ігор Бердовсьвий (гр. ТМ-814) – 4 рази +2. Олег Онуфрієнко (гр. ЗВ-802) 4 рази +2, один раз був комісаром. Андрій Стан (гр. ЗВ-821) – 4 рази. Володимир Спицький (гр. ЗВ-802) – 4 рази +2. Дев’ять студентів були по три рази. Усього в СБЗ «Слов’яни 81-86» працювало 106 чоловік. Всім від мене низький уклін.

1983

СБЗ «Прометей-83». Командир Неборак Микола Миколайович, гр. ТМ-791. Комісар Микитченко Генадій Володимирович, гр. ТМ-792. Майстер Грецький Володимир Миколайович, гр. ЗВ-791. Місце роботи – Бахмацький р-н., с. Халимоново, с. Тиниця.( 22 чол.).

СБЗ «Полісся-83». Командир Губарь Григорій Петрович, гр. ЗВ-811. Комісар Козаченко Василь Михайлович, гр. ТМ-812. Майстер Ворона Микола ,Слов’яни-83». Командир Тичина Володимир Михайлович, каф. графіки. Комісар Онуфрієнко Олег Генрихови, гр. ТМ-804. Майстер Прусс Віктор Владиславович, гр. ЗВ-802. Місце роботи – Сосницкий р-н., с. Велике Устя.( 26 чол.).

СБЗ «Сіверяне-83». Командир Сьома Михайло Миколайович, гр. ЗВ-811. Комісар Черединов Ігор Борисович, гр. ТМ-794. Майстер Лисогор Сергій Миколайович, гр. ТМ-805. Місце роботи – Тюменська обл., Тюменський р-н. с. Боровске.( 28 чол.).

СБЗ «Плам’я-83». Командир Яковець Іван Петрович, гр. ТЛ-801. Комісар Яришкін Володимир Петрович, гр. ТМ-793. Майстер Редик В’ячеслав Євгенійович, гр. ТМ-794. Місце роботи – Городнянський р-н., с. Тупичів. (24 чол.).

СБЗ «Політехнік-83». Командир Бондарчук Сергій Дмитрийович, гр. ТМ-802. Комісар Баранов Олексій Володимирович,гр. ТМ-804. Майстер Сезончик Сергій Василійович, гр. ТМ-806. Місце роботи – Корюковський р-н., с. Охромеєвичі.( 25 чол.).

СБЗ «Десна-83». Командир Куришко Олександр Павлович, гр. ТМ-794. Комісар Наумчик Микола Володимирович, гр. ТМ-794. Майстер Пономарьов Анатолій Олександрович, гр. ТМ-795. Місце роботи – Носовський р-н., с. Червоні партизани.( 24 чол.).

СБЗ «Ентузіаст-83. Командир Чечеба Олександр Євгенови, гр. ТМ-805. Комісар Немировський Микола Валентинович, гр. ТМ-825. Майстер Олейник Леонід Констянтинович, гр. ТМ-801. Місце роботи – смт. Семенівка. (21 чол.).

СБЗ «Ромашка-83». Командир Мирилко Людмила Олексіївна, гр. ТЛ-811. Комісар Плоска Марина Петрів,гр. ТЛ-812. Місце роботи – Срібнянський р-н., с. Дегтярі.( 22 чол.).

1984

СБЗ «Слов’яни-84». Командир Тичина Володимир Михайлович, каф. графіки. Комісар Кириченко Вадим Валерійович, гр. ТМ-814. Майстер Прусс Віктор Владиславови, гр. ЗВ-802. Місце роботи – Сосницький р-н., с. Спаське, с. Волинка .(39 чол.).

СБЗ «Сіверяне-84». Командир Холявко Олександр Миколайович, гр. ТМ-821. Комісар Іванов Констянтин Вікторович, гр. ЗВ-821. Місце роботи- Бобровицький р-н.,с. Вороньк.( 22 чол.).

СБЗ «Плам’я-84». Командир Яковец Іван Петрович, гр. ТЛ-801. Комісар Сусленко Володимир Олексійович, гр. ТМ-812. Майстер Брей Павел Олександрович, гр. ТМ-806. Місце роботи – Городняський р-н., с. Тупичів.( 23 чол.).

СБЗ «Полісся-84». Командир Губар Григорій Петрович, гр. ЗВ-811. Комісар Бондаренко Володимир Георгійович, гр. ТМ-824. Майстер Артеменко Євгеній Валентинович, гр. ТМ-801. Місце роботи – Бахмачський р-н., с. Тиниця.( 23 чол).

СБЗ «Прометей-84». Командир Немировський Микола Валентинович, гр. ТМ-824. Комісар Романовський Юрій Олександрович, гр. ЗВ-821. Майстер Розвадовський Віктор ,

СБЗ «Ромашка-84». Командир Ефименко Олена Леонідовна, гр. ТЛ-831. Комісар Камишна Олена Викторівна, гр. МА-821. Місце роботи – Ічнянський р-н., с. Городня.( 25 чол.).

СБЗ «Десна-84». Командир Гриценко Володимир Григорійович ,гр. ТМ-801. Комісар Ницько Валерій Іванович, гр. ТМ-804. Майстер Родіонов Сергій Володимирович, гр. ТМ-801. Місце роботи – Носівський р-н., смт. Носівка.( 24 чол.).

СБЗ «Політехнік-84». Командир Клюйко Юрій Михайлович, гр. ТМ-804. Комісар Приходько Володимир Іванович, гр. ТМ-803. Майстер Нітченко Володимир Миколайович, гр. ТМ-805. Місце роботи- Городнянський р-н., с. Конотоп.( 23 чол.).

СПОГАДИ:

Олег Онуфрієнко гр. ЗВ-802. Боєць СБЗ «Слов’яни 82-86»:

Ліворуч Спицький Володимир, праворуч Онуфрієнко Олег с. Малинівка, Ріпкинський р-н, 1985р.

В нашому загоні футбол був зведений до культу і це нас всіх об’єднувало. Усі хто потрапляв до нашого загону волею чи неволею переймалися таким специфічним духом. В загоні всі грали в цю гру, навіть і ті, хто ніколи до цього в своєму житті не грав. Усі прагнули хоч декілька разів доторкнутися до м’яча. Звичайно кістяк футбольної команди формувався на хлопцях, які займалися та грали в футбол в командах колективів фізкультури, вони в цій справі були на висоті, але і всі інші підтягували свою майстерність, щоб в необхідний час не підвести товаришів.

Праця в будівельному загоні в період трудового семестру в цілому була важка і напружена, а футбол дозволяв раз на тиждень давати волю емоціям та був своєрідною терапією і відпочинком. Зазвичай наш загін дислокувався в Чернігівській області і виконував роботи в різних районах  протягом шести років.

В Радянському Союзі була побудована система управління та організації футболу від команд вищої ліги до команд, які грали на першість районів. Футболом управляли федерації республік, областей, міст, районів.

Кожного літа, перебуваючи в якому-небуть районі, до нас звертались керівники колгоспів з проханням провести товариські матчі з командою села, або зіграти за них в черговій зустрічі на першість району.

Одного року ми звернулись до федерації Сосницького району з проханням про нашу участь в розіграшу кубка з футболу, бо в першості району брати участь не могли, не дозволяв час. А на кубок – ігри на виліт. Турнір більш швидкий.

А що таке сільській футбол в ті часи, це надзвичайна подія як для нас, так і для мешканців усього села. В місцевій команді, як правило, брали участь трактористи, комбайнери, старшокласники, водії, хто приїзджав на вихідні з міста. На матч, як правило, приходили всі мешканці села і дуже сильно підтримували місцеву команду. І можете собі уявити, що на кубок району буде брати участь команда студентів з міста. Це вже подія районного масштабу. До цього ми вже зіграли декілька матчів. Всі виграли. І це був півфінал. Переможець гри виходить у фінал. Ми були впевнені в перемозі, але по іншому думало керівництво району, а також головний суддя зустрічі, який ще був і тренером місцевої команди. Напередодні ми, як завжди,відпрацювали на об’єкті, а після вечері хтось запропонував наголо підстригтися. Майже вся команда підстриглася і це додало в грі інтриги та «перцю». Сам факт приїзду чужих в село грати в футбол з місцевою командою, це вже напруга, а тут ще лисі та нахабні. «Та мабуть це хлопці з міст позбавлення волі, а не студенти» — такі жарти вигукувались під час розминки перед матчем. Щоб передати атмосферу перед грою, достатньо сказати, що напередодні в селі було весілля і практично всі мешканці на ньому були. І з гарним настроєм, з хорошим «розігрівом» прийшли вболівати за свою команду. Кажуть, що в Британії кращі вболівальники. Хочу Вас запевнити, що немає кращих, як вболівальники  с. Волинка після весілля. Що ми чули від них в свою адресу, писати не можна. Гра розпочалась під гучний регіт місцевих, так як вони почали придумувати нам різні смішні прізвіська. Гра йшла, але результату ми не могли добитися. На полі був ще один гравець в їхній команді, це суддя. Він під час всієї гри, на моє враження, свистів, як тільки м’яч опинявся у наших гравців. Знаходив будь-які приводи, щоб ми не змогли забити гол. За суперечку видалив одного нашого гравця. І так проходила вся гра. Супернику не вдавалося створити небезпечні моменти біля наших воріт, вони тільки інколи переходили на нашу половину поля. Основний час 0-0. В додатковий час гра йшла в тому ж ключі. І тут м’яч потрапляє в нашу штрафну площадку і гравець суперника випадково падає, хоч його ніхто і не чіпав. Суддя миттєво показує на одинадцятиметрову відмітку. Пенальті. Били декілька разів, поки не забили. Після цього до кінця гри ми знаходились під пресингом судді. Він відсудив гру для місцевих на відмінно, але і ми отримали гарний досвід нечесного суддівства.

Гра проходила в с. Волинка, Сосницького району.

1985

СБЗ «Слов’яни-85». Командир Тичина Володимир Михайлович, каф. графіки. Комісар Кириченко Вадим Валерійович, гр. ТМ-814. Майстер Бердовський Игор Борисович, гр. ТМ-814. Місце роботи – Ріпкінський р-н., с. Малинівка.( 32 чол.).

СБЗ «Полісся-85». Командир Яковець Іван Петрович, гр. ТМ-801. Комісар Гулий Анатолій Петрович, гр. ТМ-822. Майстер Данич Сергій Володимирович, гр. ЗВ-821. Місце роботи – Тюменська обл.( 27 чол.).

СБЗ «Сіверяне-85. Командир Романовський Юрій Олександрович, гр. ЗВ-822. Комісар Голота Віктор Іванович,гр. ЗВ-821. Майстер Холявко Олександр Миколайович, гр. ТМ-821. Місце роботи – Бахмачський р-н., с. Городище.( 24 чол.).

СБЗ «Політехнік-85». Командир Овдій Микола Григорович, гр. ТМ-816. Комісар Бивалькевич Віктор Іванович, гр. ТМ-832. Майстер Косигин Олег Валерійович, гр. МА-831. Місце роботи – м. Мена.( 25 чол.).

СБЗ «Імпульс-85». Командир Камишна Олена Викторівна, гр. МА-821. Комісар Дящук Віктор Олександрович, гр. ЗВ-822. Місце роботи –Срібнянський р-н., с. Дегтярі.

СБЗ «Десна-85». Командир Козаченко Василій Михайлович, гр. ЗВ-811. Комісар Сьома Михайло Миколайович, гр. ЗВ-811. Майстер Кириченко Олексій Дмитрович, гр. ЗВ-811. Місце роботи – Городнянський р-н., с. Макішин.( 22 чол.).

СЗБ «Плам’я-85». Командир Сусленко Віктор Олександрови, гр. ТЛ-812. Комісар Кошель Петро Григорович,гр. ТЛ-822. Майстер Дейнега Віктор Миколайович, гр. МА-821. Місце роботи – Носівський р-н, с. Слободка.( 25 чол.).

СБЗ «Прометей-85». Командир Ворона Микола Іванович, гр. ТМ-812. Комісар Хропатий Анатолій Йосипович ,гр. ТМ-812. Майстер Бомок Сергій Володимирович, гр. ТМ-812. Місце роботи – Ічнянський р-н., с. Іваниця.( 27 чол.).

1986

СБЗ «Слов’яни-86». Командир Тичина Володимир Михайлович, каф. графіки. Комісар Корж Володимир Василійович, каф. физвиховання. Майстер Стан Андрій Анатолійович, гр. ЗВ-821. Місце роботи – Ріпкинський р-н, с. Великий Злієв.( 28чол.).

СБЗ «Горизонт-86» .Командир Павленко Петро Миколайович, НДЧ. Комісар Мінникаєв Лім, гр. ТЛ-831. Майстер Губарь Григорі, гр. ЗВ-811. Місце робот – Тюменська обл.

СБЗ «Десна-86». Командир Велигорський Микола ,гр. ЗВ-832. Комісар Кириченко Олексій, гр. ЗВ-811. Майстер Козаченко Василь, гр. ЗВ-811.

СБЗ «Ентузіаст-86». Командир Мамедов Маджебіт Кашим Огли, каф. прмкл. мех. Комісар Гуз Володимир, гр. ТМ-845. Майстер Царук Олександр, гр. ТМ-845.

СБЗ «Імпульс-86». Командир Д’ящук Дмитро, гр. ЗВ-822. Комісар Бобирь Ігор, гр. ЗВ-841. Майстер Скрипка Олександр, гр. ТМ-841.

СБЗ «Полісся-86». Командир Романовскій Юрій, гр. ЗВ-822. Комісар Коваленко Валентина, гр. МА-851. Майстер Холявко Олександр, гр. ТМ-821. Місце роботи – Ріпкінський р-н.

СБЗ «Політехнік-86». Командир Петренко Михаило, гр. ЗВ-831. Комісар Сапон Серій, гр. ЗВ-841. Майстер Барбаш Сергій, гр. ЗВ-831.

СБЗ «Політехнік-86». (осінь) Командир Мамедов Маджебіт Кашим Огли, каф. прикл.механіки. Комісар Ладонько Віктор, гр. ТМ-852. Місце роботи – с.Шестовиця.

СБЗ «Прометей-86». Командир Речицький Анатолій, гр. ТМ-841. Комісар Савченко Сергій, гр. ТМ-841. Майстер Гребенниченко Віталий, гр. ЗВ-821. Місце робот – Борзнянський р-н.

СБЗ «Плам’я-86». Командир Дейнега Віктор, гр. МА-821. Комісар Марченко Сергій, гр. ТМ-822. Майстер Виноградов Миколай, гр. ТЛ-821. Місце роботи- Варвинський р-н.

СБЗ «Сіверяни-86». Командир Гулий Анатолій, гр. ТМ-822. Комісар Савинский Віталій, гр. ТМ-823. Майстер Данич Сергій, гр. ЗВ-821 Місце роботи – Тюменська обл.

СБЗ «Юність-86». Командир Дорошенко Вадим, гр. ЗВ-852. Комісар Шуляков Сергій, гр. ЗВ-852. Майстер Корніенко Ігор, гр. ЗВ-853.

1987

СБЗ «Атлант-87». Командир Кузьменко Олександр ,гр. ТМ-843. Комісар Бречко Олександр, гр. ТМ-843. Місце роботи – Тюменська обл.

СБЗ «Гефест-87. Командир Хоменко Олег, гр. ТМ-844.

СБЗ «Горизонт-87. Командир Чорний Ігор, гр. ТМ-845. Місце роботи – с. Шестовиця.

СБЗ «Десна-87». Командир Савинский Віктор, гр. ТМ-823. Комісар Катигрова Людмила, гр. ТЛ-852.

СБЗ «Ентузіаст-87» Командир Гуз Володимир, гр. ТМ-845.

СБЗ «Імпульс-87. Командир Завада Сергій, гр. ЗВ-841. Комісар Бобир Ігор, гр. ЗВ-84.

СБЗ «Механік-87». Командир Гулий Генадій гр. ТМ-852. Комісар … . Місце роботи – м. Чернігів, будівництво корпусу №3.

СБЗ «Мир-87». Командир Пустовойт Микола, гр. ЗВ-853 Комісар Лебідь В’ячеслав, гр. ТМ-851.

СБЗ «Сіверяни-87». Командир Бречко Олександр, гр. ТМ-843. Комісар Савченко Сергій, гр. ТМ-841. Місце роботи – Тюменська обл.

СБЗ «Слов’яни-87». Командир Корж Володимир Василійович, каф. физвиховання. Місце роботи – Ріпкинський р-н., с. Малинівка.

СБЗ «Технолог-87». Командир Дорошенко Вадим, гр. ЗВ-852. Комісар Кукшин Олександр, гр. ЗВ-853.

1988

СБЗ «Атлант-88». Командир Кузьменко Олександр, гр. ТМ-843. Комісар Бречко Олександр, гр. ТМ-843. Місце роботи – Тюменська обл.

СБЗ «Горизонт-88. Командир Довженок Андрій, гр. ТМ-851. Місце роботи – Н-Сіверский р-н.

СБЗ «Десна-88». Командир Малая Наталія, гр. ТМ-852

СБЗ «Олімп-88». Командир Сулулик’ян Сергій, гр. ТЛ-852

СБЗ «Політехнік-88». Командир Корж Володимир Василійович, каф. физвиховання. Комісар Авдієвський Олег, гр. ТМ-844. Місце роботи – Ріпкінський р-н.

СБЗ «Плам’я-88». Командир Васека Валерій, гр. ЗВ-852.

СБЗ «Прометей-88». Командир Гаврик Олександр, гр. ТМ-844. Місце роботи – Ічнянський р-н.

СБЗ «Сіверяни-88». Командир Загривий Володимир, гр. ТМ-852. Місце роботи – Козелецький р-н.

СБЗ «Союз-88. Командир Харлов Володимир, гр. ЗВ-852. Комісар Кукшин Олександр, гр. ЗВ-853. Майстер Моругий Сергій, гр. ЗВ-861. Місце роботи – Срібнянський р-н.

СБЗ «Спартак-88». Командир Федоренко Сергій, гр. ТМ-864. Комісар Ворона Юрій, гр. ТМ-841. Місце роботи – Бахмачський р-н.

СБЗ «Факел-88». Командир Дубровний Олександр, гр. ВМ-861

СБЗ «Фортуна-88». Командир Чириченко Генадій, гр. ТМ-852. Майстер Сердюк Євген, гр. ТМ-841.

1989

Сформовано 11 загонів

СБЗ «Горизонт-89». Командир Довженок Андрій, гр. ТМ-851 Комісар Шилов Сергій, гр. ТМ-873. Місце роботи- Гомельска обл.

СБЗ «Едельвейс-89». Командир Ленько Володимир ,гр. ТМ-864. Комісар Михуля Володимир, гр. ТМ-862. Місце роботи – Сосницький р-н.

СБЗ «Полісся-89». Командир Черняк Микола, гр. ТМ-866. Місце роботи – Молдова.

СБЗ «Синтез-89». Командир Стринадко Микола, гр. ЗВ-871. Місце роботи – м. Бахмач.

СБЗ «Спартак-89». Командир Федоренко Сергій, гр. ТМ-864.

1990

Сформовано 16 загонів

СБЗ «Ватра-90». Місце роботи –Закарпаття.

СБЗ «Каскад-90». Командир Шилов Сергій, гр. ТМ-873. Місце роботи – Гомельска обл.

СБЗ «Едельвейс-90». Командир Ленько Володимир, гр. ТМ-873.  Комісар Михуля Володимир, гр. ТМ-862.Місце роботи – Сосницький р-н.

Командири СБЗ

1. Тичина Володимир Михайлович, каф. графіки: 1981, 1982, 1983, 1984(травень-червень с. Олексинці, Сріб. р-н. Жовтень-листопад с. Шестовиця), 1984, 1985, 1986.
2. Моторко Микола Іванович,гр. ТМ-733: 1975, 1976, 1977, 1978.
3. Заварзін Олександр, гр. ТМ-662: 1968, 1969.
4. Вовк Людмила ,гр. ТС-671: 1969,1970.
5. Романенко Віктор Феодосійович, гр. МА-672: 1970,1972.
6. Корицька Наталія, гр. ТЛФ-701:1972, 1973.
7. Мазура Михайло Петрович, гр. ТМ-741: 1976, 1977.
8. Койдан Віктор Семенович ,каф. МРВ: 1977, 1978.
9. Орешко Юрій Іванович, гр. ТМ-766: 1979, 1980.
10. Лямін Сергій Борисович, каф. ЗВ: 1981, 1982
11. Неборак Микола Миколайович, гр ТМ-791: 1982, 1983.
12. Губар Григорій Петрович, гр. ЗВ-811: 1983, 1984.
13. Яковець Іван Петрович ,гр. ТЛ-801: 1983, 1984.
14. Мамедов Маджебит Кашим Огли, каф.прикл.мех. 1986, 1986(вересень-жовтень)Шестовиця.
15. Дорошенко Вадим, гр. ЗВ-852: 1986, 1987.
16. Кузьменко Олександр, гр. ТМ-843: 1987, 1988.
17. Корж Володимир Васильович, каф.фізвиховання: 1987, 1988.
18. Довженок Андрій,гр. ТМ-851: 1988, 1989.
19. Федоренко Сергій, гр. ТМ-864: 1988, 1989.
20. Ленько Володимир, гр. ТМ-864: 1989, 1990.
21. Жерибор Микола ,гр.ТС-651: 1968.
22. Іваненко(Колотова) Лариса Іванівна, гр. ТС-662: 1968.
23. Шавро Володимир ,гр.ТС-671: 1969.
24. Дока Михайло, гр. ТМ-681: 1970.
25. Марюшин Віктор, гр. ТМ-662: 1971.
26. Шишков Володимир, гр. ТМ-693: 1971.
27. Ленько Тамара, гр. ЗВ-691: 1971.
28. Скуланов Олександр, гр. ТМ-693: 1971.
29. Землянский Григорий, гр. 1972.
30. Федорчук Георгій, гр. ТМ-693: 1972.
31. Жарков Володимир, гр. ТМ-711: 1973.
32. Лічман Володимир, гр. ЗВ-702: 1973.
33. Недух Юрій ,гр. ЗВ-702: 1973.
34. Русаков Віктор, гр. ЗВ-712: 1974.
35. Олійник Володимир, гр. ЗВ-721: 1974.
36. Портной Михайло, гр. ТЛ-712: 1974
37. Воронов Юрій, гр. ЗВ-721: 1974.
38. Скрипченко Михайло ,гр. ТМ-711: 1974.
39. Чухно Олег, гр. ТМ-723: 1975.
40. Шишковський Станіслав, гр. ТМ-734: 1975.
41. Газука Олександр, гр. ТМ-733: 1975.
42. Калюжний Констянтин Олексеевич, гр. ЗВ-741: 1976.
43. Бородейко Олександр Іванович, гр. ЗВ-741: 1976.
44. Савченко Н.В, гр. ТМ-745: 1977.
45. Тимошенко Леонід, гр. ТМ-734: 1977.
46. Багарад Володимир, гр. ТМ-744: 1977.
47. Кулиш Юрій, гр. ЗВ-752: 1978.
48. Корчагін Віктор, гр. ТМ-764: 1978.
49. Максиміхін Віктор, гр. ЗВ-751: 1978.
50. Андросенко Олександр, гр. ТЛ-751: 1978.
51. Іванець Микола, гр. ТЛ-762: 1978.
52. Крижанівська Наталія Андріївн, гр. ТЛ-761: 1979.
53. Рубаненко Володимир Іванович, гр. ЗВ-752: 1979.
54. Король Олександр Михайлович, гр. ЗВ-762: 1979.
55. Безнощенко Валентин Григорович , гр. ТМ-756: 1979.
56. Шевченко Михайло Михайлович , гр. ТМ-755: 1979.
57. Хромелюк Борис Тимофійович, гр. ТМ-771: 1980.
58. Рудик Микола Іванович, гр. ТМ-786: 1980.
59. Хромелюк Борис Тимофійович, гр. ТМ-771: 1980.
60. Хоменко Володимир Михайлович, гр. ТМ-783: 1980.
61. Бульба Микола Дмитрович, гр. МА-791: 1980.
62. Чапалда Людмила Олександрівна, гр. ТЛ-781: 1980.
63. Сапон Володимир Андрійович, гр. ТМ-776: 1980.
64. Шевченко Олександр Олександрович, гр. ТМ-761: 1980.
65. Михайлюк Генадій Александрович, гр. ТМ-775: 1981.
66. Семченко Володимир Іванович, гр. ТМ-774: 1981.
67. Конодиба Сергій Евгенійович, гр. ТМ-775: 1981.
68. Ященко Ірина Миколаївна, гр. ТЛ-791: 1981.
69. Карпова Наталія Іванівна, гр. ТЛ-802: 1981.
70. Грецький Володимир Миколайович, гр. ЗВ-791: 1981.
71. Мирошниченко Сергій Василійович, гр. ТМ-792: 1982.
72. Молочко Віктор Михайлович , гр. ТМ-796: 1982.
73. Фесенко Вадим Іванович, гр. ТМ-796: 1982.
74. Довбня Тетяна Анатоліївна, гр. ТЛ-802: 1982.
75. Хоменко Володимир Федорович, гр. ТМ-783: 1982.
76. Сьома Михайло Миколайович, гр. ЗВ-811: 1983.
77. Бондарчук Сергій Дмитрийович, гр. ТМ-802: 1983.
78. Куришко Олександр Павлович, гр. ТМ-794: 1983.
79. Чечеба Олександр Евгенійович, гр. ТМ-805: 1983.
80. Мирилко Людмила Олексіївна, гр. ТЛ-811: 1983.
81. Холявко Олександр Миколайович, гр. ТМ-821: 1984.
82. Немировський Микола Валентинович, гр. ТМ-824: 1984.
83. Ефименко Олена Леонидівна, гр. ТЛ-831: 1984.
84. Грищенко Володимир Григорійович, гр. ТМ-801: 1984.
85. Клюйко Юрій Михайлович, гр. ТМ-804: 1984.
86. Павленко Петро Михайлови, НДЧ: 1986.
87. Велигорський Микола, гр. ЗВ-831: 1986.
88. Дящук Дмитро, гр. ЗВ-822: 1986.
89. Романовский Юрій, гр. ЗВ-822: 1986.
90. Петренко Михайло, гр. ЗВ-831: 1986.
91. Речицький Анатолій, гр. ТМ-841: 1986.
92. Дейнега Віктор, гр. МА-821: 1986.
93. Гулий Анатолій, гр. ТМ-822: 1986.
94. Кузьменко Олександр, гр. ТМ-843: 1987, 1988.
95. Хоменко Олег, гр. ТМ-844: 1987.
96. Чорний Ігор, гр. ТМ-845: 1987.
97. Савинський Віктор, гр. ТМ-823: 1987.
98. Гуз Волоадимир, гр. ТМ-845: 1987.
99. Завада Сергій, гр. ЗВ-841: 1987.
100. Гулий Генадій, гр. ТМ-852: 1987.
101. Пустовойт Миколай, гр. ЗВ-853: 1987.
102. Бречко Олександр, гр. ТМ-843: 1987.
103. Малая Наталія, гр. ТМ-852: 1988.
104. Сулуликян Сергій, гр. ТЛ-852: 1988.
105. Васека Валерй, гр. ЗВ-852: 1988.
106. Гаврик Олександ, гр. ТМ-844: 1988.
107. Загривий Володимир , гр. ТМ-852: 1988.
108. Харлов Володимир, гр. ЗВ-852: 1988.
109. Дубровний Олександр, гр. ВМ-861: 1988.
110. Чириченко Генадій, гр. ТМ-852: 1988.
111. Черняк Миколай, гр. ТМ-866: 1989.
112. Стринадко Миколай, гр. ЗВ-871: 1989.
113. Пономаренко Миколай, гр. ВМ-861: 1989.
114. Шилов Сергій , гр. ТМ-873: 1990.
115. Сидоренко Сергій, 1990

СПОГАДИ:

Сергій СОЛОМАХА, боєць студентських будівельних загонів «Політехнік -73» і «Політехнік -74».

Суб’єктивний погляд: студентські будівельні загони ЧФ КПІ

Рух студентських будівельних загонів був започаткований ВЛКСМ відповідно до рішень ХХІІ з’їзду КПРС для прискорення будівництва комунізму в СССР до 1980 року. Однак, грандіозні хрущовські плани догнати і обігнати Америку, завершилися брєжневським застоєм, заміною сталінської конституції 1936 року на брежнівську 1977 року, афганською війною, московською олімпіадою 1980 року, розвинутим соціалізмом і створенням «нової общності – савєтськава народу». Водночас, рядові строітєлі комунізму – заробленими в студентських будівельних загонах рублями, досвідом підприємництва, незабутніми враженнями, друзями на все життя і спогадами… Судіть самі. Півстоліття тому, улітку 1973 року, після першого курсу навчання тоді ще у Чернігівському філіалі КПІ у складі студентського будівельного загону начебто під назвою «Політехнік» я взяв участь у будівництві очисних споруд в зразковому селі Наумівка біля м.Корюківки, а у 1974 р., через рік, у завершенні будівництва бомбосховищ на Білоцерківській і Чернігівській ТЕЦ. Крім важких буднів по 10 робочих годин практичо без вихідних, не можу не згадати, як наш увесь будівельний загін обком ВЛКСМ на три дні направив до Новозибкова Брянської області на традиційний Зліт студентських будівельних загонів трьох братських союзних республік. По-перше, там мене вразили назви будівельних загонів з БССР і РСФСР – «КРИВИЧИ», «РУСИЧИ», «РАДИМИЧИ, «ВЯТИЧИ», звісно ж написані староруським шрифтом. В той час як в нашій області назви будзагонів були «Десна», «Политехник», «Полесье», «Ромашка» тощо. По-друге, у культурній програмі зльоту, щоб, мабуть, хоч якось підкреслити, що ми з України, усі вже на той час російкомовні бійці будівельного загону співали українську народну пісню «За нашим стодолом»:

За нашим стодолом Видно чуже село.

Туди повернуся, сюди повернуся Видно чуже село.

Мамцю ж моя, мамцю, За кого мя даєш

Він мя буде бити, не буде любити, Що ти си думаєш.

Віддай мене, мамцю, За кого я хочу

Він мя буде бити, не буде любити, Нікому не скажу.

Другою, звісно ж патріотичною піснею, але в обробці бійця нашого загону чернігівського гитариста Лагутіна (нажаль, вже не пам’ятаю його ім’я), була тоді маловідома широкому загалу «ЭТА РОТА» на слова Юрія Михайлика:

Эта рота наступала по болоту…

А потом ей приказали и она пошла назад …

Снег растает, снег растает,

Ручейки сквозь эту роту по болоту побегут.

Нет, не встанет эта рота, нет, не встанет,

Командиры никуда ее с собой не поведут…

Лежат все двести глазницами в рассвет,

А им всем вместе четыре тыщи лет.

Эта рота наступала по болоту,

А потом ей приказали, и она пошла назад.

Эту роту растрелял из пулемета

Свой же заградительный отряд.

И покаа эта рота умирала,

Землю грызла, лед глотала, кровью харкала в снегу,

Пожурили боевого генерала,

И теперь он перед Родиной в долгу…

Лежат все двести глазницами в рассвет,

А им всем вместе четыре тыщи лет.

Генералы все на подвиги отдали,

И одели ордена, и на пенсии давно.

Генералы мирно ходят городами

И не помнят этой роты, и не помнят ничего.

И лежат они повзводно, повзводно

С лейтенантами в строю и с капитаном во главе.

И подснежники растут у старшины на голове.

Лежат все двести глазницами в рассвет,

А им всем вместе четыре тыщи лет.

Ці дві пісні, та ще Червону руту Володимира Івасюка з тих далеких часів пам’ятаю досі. Ось така міцна пам’ять у молодості і романтики. А у тих хто ностальгує за молодістю, мабуть, ще більш міцна. Ще важче забути досвід згуртування у відстоюванні справедливості. І як засвідчив час, ті хто були по іншу сторону барикад в будівельному загоні, так і залишилися в іншому таборі під час боротьби за відновлення незалежності України і навпаки. Після повернення намагався знайти в сільській бібліотеці інформацію про плем’я сіверян, адже загін працював на землях, де воно мешкало у ІХ-ХІІ століттям. Надихало те, що в мікрорайоні Бобровиця відкрився ресторан «Сіверський», але знайти інформацію на українській мові про сіверян в сільські бібліотеці не вдалося. Довелося, після гострих суперечок з комісаром будзагону, погодити назву «СИВЕРЯНЕ» старослов’янським шрифтом. Таку назву на свої куртки трафаретом нанесли менше десятка бійців загону. Пригадую, як важко було тоді пояснювати знайомим і незнайомим людям, що ти не з Півночі, а з Сіверщини. Однак вже наступного 1974 року міжнародний будівельний загін, де працювали також і чехи, який базувався в селі Наумівка обрав назву «Сиверяне». Ця назва в будівельних загонів ЧФ КПІ прижилася і за частотою вживання поступається лише назві «Десна», яка була започаткована ще у 1967 році для загонів, які працювали за межами області, зокрема в Тюмені.

Більш того, у 1977 році, мабуть, за зразком «СИВЕРЯНЕ» студентами ЧФ КПІ було започатковано назву «СлаВяне», з наголосом на букву «В», тобто «восточные» слов’яни. Ось так, по краплинкам відновлювалася історична пам’ять українського народу, прихватизована московськими окупантами. Переконаний, що об’єктивна і суб’єктивна оцінка подій 40-60-річної давнини її безпосередніми учасниками є важливою для розуміння сьогодення і руху у майбутнє. Адже протистояння комуністичної і ліберального світогляду у світі одвічне, як і створення міфів.

СПОГАДИ:

Вадим Кириченко гр. ТМ-814.

Боєць СБЗ «Слов’яни» 82, 83, 84, 85, 86. Комісар 84, 85 р.р.

Я хочу зазначити, що я, та і сподіваюсь всі мої друзі, не сумують за радянським союзом, бо це була наша юність та молодість і на той час ми жили в цій країні. Ми працювали, навчались несли службу в армії, одружувалися. Це було наше життя. Все чому ми навчилися ми використовували в своєму подальшому житті та роботі. З учнів ми стали керівниками. Змінювалися держави, а ми залишалися собою. Всі знання ми використовували на благо своїх підприємств і, відповідно, держави. Що можна взяти з нашої будзагонівської молодості та використати в сучасній Україні? Енергію молоді, вправні руки. Я не зазначив раніше, що наш будзагін з 26 чоловік виконував за два місяці обсяг робіт який дорівнював обсягу робіт практично всього міжколгоспсбуду за той же період часу. В нинішній ситуації потреба в робочих руках дуже велика. Хто і яким чином міг би сьогодні стати провідником подібного руху? Назва і структура цього руху повинна відповідати сьогоденню. Треба враховувати, що будзагонівський рух в Радянському Союзі виник спочатку у ВИШах, а потім був упорядкований та взятий під своє крило керівництвом комсомолу.Крім того багато державних установ піклувалося цим рухом.

Цей досвід можна використати та прискорити створення відповідного руху в незалежній Україні.

Організації, які можуть взяти на себе керівництво цим рухом:

1. Всеукраїнська студентська рада при Президенті України.
   1. Міністерство молоді та спорту України.
   1. Міністерство освіти і науки України.

Міністерство освіти і науки України систематично працює з національним студентським союзом України – Українською асоціацією студентського самоврядування (УАСС), що на добровільних засадах об’єднує органи студентського самоврядування вищих навчальних закладів усіх регіонів України. Ця співпраця полягає у періодичному проведенню взаємних консультацій, конференцій та семінарів, залученні представників УАСС до підготовки проектів нормативних актів з питань вищої освіти та соціального забезпечення студентів. Крім того, в Україні створена Всеукраїнська студентська рада при Президенті України, яка розглядає актуальні проблеми студентського життя.

Скоріше за все починати відновлювати рух СБЗ треба з ВИШів. Треба взяти на себе ініціативу викладачам, які мають досвід з будівництва. Дати їм можливість на укладання угод щодо відновлення тих чи інших об’єктів. Ця робота повинна фінансуватись та висвітлюватись в засобах масової інформації. Можливе поширення інформації також і через соціальні мережі. Які ВИШі можуть взяти на себе цю ініціативу? Я вважаю що це повинні бути великі, типу КПІ, ВИШі.

На жаль серед керівництва перелічених вище державних та громадських
організацій відсутні колишні керівники або учасники руху СБЗ. З часу останнього СБЗ в Україні минуло більше 30 років.

P.S. Шановні учасники будзагонівського руху, шановні читачі. В цій історії, на мою думку, не вистачає логічного завершення. Які корисні висновки для молодого покоління можна почерпнути? Чи це просто оповідання про минулі часи і наша ностальгія по нашій молодості? Пишіть на електронну адресу. Доповнюйте. Все буде враховано і надруковано.

    

    

    

    

    

    

Позазники роботи СБЗ

рік	Кіль. загонів	Чисельність студентів	Освоєно кап. вклад. тис. руб.	Прочитано лекцій	Дано концертів	Проведено спорт. змагань
1967	1	29	91	4	6	3
1968	3	90	127	15	10	4
1969	3	150	150	20	10	5
1970	3	107	200	24	20	5
1971	4	127	298	30	34	4
1972	4	135	300	47	41	5
1973	4	110	150	26	21	6
1974	5	126	303	31	32	5
Ё975	5	161	405	30	28	8
1976	6	200	355	45	35	10
1977	7	230	600	55	40	10
1978	5	150	520	35	20	10
1979	5	160	650	40	35	12
1980	6	200	735	50	40	14
1981	7	220	800	55	42	16
1982	7	220	1020	63	40	14
1983	8	220	1000	56	45	16
1984	8	219	1020	45	42	14
1985	9	228	1070	58	35	14
1986	10	250
1987	11	240
1988	12	283
1989	11	171
1990	16	250
Всего	169	4407